Коляда Олександр Володимирович

КОЛЯДА́ Олександр Володимирович (сценіч. — Олесь Коляда; 11. 06. 1949, м. Бердичів Житомир. обл.) — співак, баяніст, композитор, журналіст, реставратор музичних інструментів. Член НСЖУ (2010). Ґран-Прі міжнар. фестивалю сучас. укр. естрад. пісні «Пісенний вернісаж» (Київ, 1999). Лауреат низки міжнар. конкурсів, зокрема Всеукр. конкурсу молодих виконавців на нар. інструментах (Рівне, 1969), 2-го Всеукр. конкурсу на краще виконання укр. пісні «Боромля-96» (Суми), Всеукр. конкурсу композитор. талантів «Спалахи багаття» (Київ), 2-го Всеукр. фес­тивалю-конкурсу військ.-пат­­ріот. пісні «Афганістан звучить в моїй душі» (Миколаїв; обидва — 2008), Всеукр. конкурсу військ.-патріот. пісні «Озброєні піснею, покликані маршем» (Київ, 2011). Навч. у Рівнен. муз. училищі (1965–67; викл. В. Голубничий), закін. Луцьке муз. училище (1969; викл. В. Король), Заоч. нар. університет мистецтв (Москва, 1981). У 1973–74 — арт. Житомир. та Черніг. філармоній; 1974–75 — соліст ансамблю «Мо­­лоді голоси» (Росія); 1982 — арт. ансамблю «Мальви» при Укр­концерті; 1982–85 — соліст біло­рус. ансамблю «Сябри». 1987–91 — арт. цирк. колективу «Диваки» при Бердичів. Палаці куль­тури. 1991–98 гастролював із автор. творчою програмою «Лю­­дина-оркестр». Водночас від 1993 працює майстром-рестав­ратором, настроювачем муз. інструментів у навч., культ.-осв., дошкіл. закладах, музеях Украї­ни. Також займається журналіст. діяльністю. Його пісні увійшли до репертуару таких відомих виконавців, як О. Василенко, П. Зібров, С. Фіцич, В. Оберемко, В. Волощук, П. Мрежук та ін. К. співпрацює з найкращими мист. колективами України, зокрема з Ансамблями пісні і танцю ЗС України та ВПС України. К. — автор і виконавець пісень на сл. Лесі Українки, В. Сосюри, сучас. поетів Б. Олійника, М. Син­­гаївського, М. Ткача, М. Луківа, В. Крищенка, Г. Чубач, О. Бакуменка, Л. Федорука, А. Кондратюка, М. Пасічника та ін. Його твори постійно звучать на радіо і телебаченні. Серед автор. зб. пісень — «Моїй Україні», «Моя душа», «Мій Бердичів», «Пісні для української родини» (усі — Київ, 2000), «Порцелянове диво», «Етюди для баяна» (обидві — 2003), «Джерельце» (2004), «Спо­­гад» (2012), «Пам’яті друга» (2013; усі — Бердичів), «Уклін матерям» (В., 2007). Має записи на дисках.

Рекомендована література

1. Костриця М. Ю. Олесь Коля­да // Постаті землі Бердичівської: Іс­­тор.-краєзн. нариси. Т. 2. Ж., 2005.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю