Автобіографія
АВТОБІОГРА́ФІЯ (від авто… і грец. bιός — життя, γράϕω — пишу) — літературний жанр; твір, темою якого є життя самого автора. А. відрізняється від таких літ. форм, як щоденник і мемуари (в останніх більше уваги приділяється спогадам про людей, з якими автор зустрічався, подіям, свідком яких він був). Крім того, в А. чіткіше простежується прагнення узагальнити події та факти влас. життя, підпорядкувавши їх певній автор. концепції, надавши творові ідейно-худож. цілісності. А. видат. письменників — важливе джерело відомостей про них і про духовне життя суспільства певної доби. Т. Шевченко з повним правом відзначав у А.: «Історія мого життя — частина історії моєї батьківщини». Пізнавальну та істор.-культурну цінність мають А. укр. письменників: І. Нечуя-Левицького, І. Франка, В. Стефаника, В. Самійленка, О. Кобилянської та ін. А. у ширшому значенні називають автобіогр. твори, у сюжетну основу яких покладено реальні події життя самого письменника. Цей жанр у світ. літературі має довгу низку класич. зразків (Ю. Цезар, Ж.-Ж. Руссо, Й.-В. Ґете, О. Герцен, Л. Толстой). В укр. літературі першим таким твором було «Поученіє» Володимира Мономаха. Автобіогр. твори досить поширені в укр. літературі 19–20 ст.: повість Т. Шевченка «Художник», низка оповідань І. Франка, присвяч. дитинству, повість О. Довженка «Зачарована Десна», поема М. Рильського «Мандрівка в молодість», цикл поезій М. Бажана «Уманські спогади», повість В. Сосюри «Третя Рота», роман І. Жиленко «Homo feriens» та ін. Автобіогр. творами можна вважати й ліричні поезії, поштовхом до написання яких стала певна подія в житті письменника. Осмислення її або навіть емоц. реакція на неї, трансформована в худож.-образ. системі поезії («Я бачила, як ти хиливсь додолу» Лесі Українки, «Земля» Л. Первомайського) значно доповнюють уявлення читача про життєвий шлях автора, його особистість. (Див. також Біографія).
Рекомендована література
- Горняткович Д. Українські митці в автобіографіях // Визв. шлях. 1956. Кн. 6, 12;
- Ходоровський І. Історико-біографічні твори з життя письменників. К., 1963;
- Смолич Ю. Розповіді про неспокій. К., 1968–72. Кн. 1–3;
- J. Olney. Autobiography: essays theoretical and critical. Princeton; New York, 1980;
- Голубева Е. И. Лингвостилистические средства выражения объективного и субъективного факторов в жанре автобиографии. Москва, 1987;
- Костюк Г. Зустрічі і прощання. Едмонтон. Кн. 1 — 1987;
- кн. 2 — 1998;
- Барахов В.С. Жанр художественной автобиографии в историческом развитии // Славян. литературы. Москва, 1988;
- Самі про себе: Автобіографії видатних українців 19 століття. Нью-Йорк, 1989;
- Затонский Д. В. Сцепление жанров: (Место автобиографии, мемуаров, дневника в становлении и жизни соврем. романа) // Жанровое разнообразие современной прозы Запада. К., 1989.
Завантажити статтю
