Автоматизована система керування (АСК)

АВТОМАТИЗО́ВАНА СИСТЕ́МА КЕРУВА́­Н­НЯ (АСК) — сукупність автоматичних керуючих при­строїв, які за участі людини забезпечують функціонува­н­ня обʼєктів керува­н­ня. АСК здійснює збира­н­ня інформації з обʼєкта керува­н­ня, пере­дає, пере­творює та опрацьовує її, формує упр. команди та виконує їх на керованому обʼєкті, тобто здійснює ті функції, які найлегше під­даються автоматизації. Людина ж ви­значає цілі та критерії керува­н­ня і коригує їх, коли змінюються умови, зокрема виконує функції на­гляду за роботою автомат. при­строїв, а в разі потреби змінює про­граму їхньої роботи (зав­да­н­ня), ви­значає способи керува­н­ня у змінених або складних ситуаціях. В АСК широко використовують обчислювальну техніку. Прикладами АСК є автоматиз. система керува­н­ня технол. процесом, АСК під­приємством, автоматиз. дис­петчерські системи, автоматизована система на­вча­н­ня, системи автоматиз. проектува­н­ня, АСК галуз­зю, пром-стю тощо. Залежно від обʼєкта керува­н­ня та кількості людей, які беруть участь у керуван­ні, АСК поділяють на автоматизовані робочі місця, АСК технол. процесами, системи автоматиз. проектува­н­ня, автоматиз. системи органів керува­н­ня різних класів: АСК під­приємством, галуз. АСК, регіон. АСК, спеціаліз. АСК функціон. органів керува­н­ня — статистики, виборчої системи, банків. систем тощо. Структурно в кожній АСК вирізняють під­системи техніч., матем., інформ. та організац. забезпече­н­ня. Під­система тех. забезпече­н­ня будь-якої АСК складається з однієї чи багатьох ЕОМ, обʼ­єд­наних у мережу, давачів інформації, засобів телекомунікації, викона­н­ня керуючих дій, взаємодії людини з АСК. Матем. забезпече­н­ня АСК — складна система про­грам для ЕОМ, на основі яких організовано збира­н­ня й опрацюва­н­ня інформації, роз­вʼязува­н­ня повного комплексу зав­дань керува­н­ня обʼєктом в автоматич. або напів­автоматич. (людино-машин­ному) режимі, а також автоматичне виробле­н­ня керуючих дій (у ви­гляді сигналів чи документів). Спеціаліз. про­грами матем. забезпече­н­ня організовують без­перебійний контроль і узгодже­н­ня роботи при­строїв, що входять до АСК, а також обслуговують її тех. базу та людей, що користуються нею. Інформ. забезпече­н­ня АСК містить системи кодува­н­ня інформації у різних частинах АСК, зокрема формати вхідних та вихідних документів. Найважливішою складовою частиною інформ. забезпече­н­ня АСК є т. зв. блоки даних і знань, що характеризують поточний стан обʼєкта керува­н­ня, описують його функціонува­н­ня, стан керуючої інформації, яка потребує тривалого зберіга­н­ня (нормативи, технол. карти тощо). Банки даних АСК під­приємством містять інформацію про склад та завантаже­н­ня устаткува­н­ня, запаси матеріалів і напів­фабрикатів, фінанси, кадри тощо. Під­система організац. забезпече­н­ня АСК — це система актів, що регламентують порядок екс­плуатації, контролю, профілактики, своєчасного усуне­н­ня недоліків, подальше вдосконале­н­ня та роз­виток тех., матем. та інформ. засобів АСК. Особл. зав­да­н­ням організац. забезпече­н­ня АСК є сувора регламентація структури люд. ланок, порядок взаємодії їх між собою та з ін. частинами АСК, функціон. обовʼязків і від­повід­альності окремих служб. осіб тощо. За змістом інформ. процесів, від­повід­но до функцій системи керува­н­ня, в АСК роз­різняють функціон. під­системи (напр., в АСК під­приємством — під­системи тех.-екон. планува­н­ня, керува­н­ня тех. під­готовкою виробництва, матер.-тех. по­стача­н­ням тощо). АСК належить до класу людино-машин­них систем. В автоматиз. системах організац. керува­н­ня, при­значених для керува­н­ня не лише технікою, а й людьми, суто автомат. керува­н­ня принципово неможливе. Людина тут ві­ді­грає вирішальну роль при ви­значен­ні цілей керува­н­ня і критеріїв його якості, остаточ. виборі багатьох управлін. рішень у процесі роз­вʼяза­н­ня не повністю формаліз. зав­дань керува­н­ня, особливо таких, які вимагають творчого під­ходу. Осн. тенденцією роз­витку сучас. АСК є інтелектуалізація інформ. технологій, що в них використовуються. В Україні першими почали створювати АСК технол. процесами. Їхніми попередниками були системи автоматич. регулюва­н­ня, які використовувано для роз­вʼяза­н­ня від­носно простих зав­дань керува­н­ня, повʼязаних насамперед із під­трима­н­ням від­носної сталості тих чи ін. параметрів, що характеризують стан обʼєкта при зміні зовн. умов. Перші АСК технол. процесами в Україні створ. у 50-х рр. на базі спеціаліз. ЕОМ. Значного роз­витку АСК технол. процесами набули після серій. випуску в Києві 1961 першої в СРСР керуючої ЕОМ широкого при­значе­н­ня «Днепр». У на­ступні роки стали створювати цілі серії АСК різного викори­ста­н­ня. Перші автоматиз. системи організац. керува­н­ня впроваджено в 2-й пол. 60-х рр., особливо на під­приємствах, де вже були необхідні елементи автоматизованих систем органів керува­н­ня, зокрема автоматизація документообігу, наявність банку даних, комплексне роз­вʼязува­н­ня зав­дань керува­н­ня. У СРСР за 1966–75 створено 2778 АСК, серед них 989 АСК під­приємством, 789 АСК технол. процесами, 692 АСК тер. упр., 187 галуз. АСК. У 1975 в Україні діяли 444 автоматиз. системи та під­системи керува­н­ня, з них 192 АСК під­приємством. Першу АСК під­приємством (система «Львів») впроваджено на Львів. телевізій. заводі в 1968. Іншими ві­домими АСК, роз­робленими в Україні, є АСК під­приємством «Кунцево» (1971), гнучкий автоматиз. вироб. комплекс з пере­налагоджувальною технологією для оброблювальних центрів на вер­статах з числовим про­грамним керува­н­ням (1983, Україна, Росія), комплексна АСК для Ульянов. авіа­промкомплексу (1981, Росія). Одночасно з роз­витком галуз. АСК від 2-ї пол. 70-х рр. стали роз­робляти концепцію обʼ­єдн. всіх АСК в єдину заг.-держ. автоматизовану систему (ЗДАС). Проект її створе­н­ня затверджений в СРСР у 1971. Методологічне та науково-тех. кер-во створе­н­ням АСК, зокрема ЗДАС, здійснювали Ін­ститут кібернетики АН УРСР та особисто В. Глушков (від 1982 — В. Михалевич). З пошире­н­ням у 2-й пол. 80-х рр. персональних компʼютерів та їхніх мереж вони стають основами створе­н­ня новітніх АСК, які від­тоді називаються компʼютерними системами збира­н­ня, опрацюва­н­ня інформації (див. також Компʼютер). Від 1995 в Україні роз­починається реалізація ідеї ЗДАС у рамках Державної про­грами інформатизації України

Т. К. Вінцюк

Завантажити статтю