ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Автомобільна військова техніка

АВТОМОБІ́ЛЬНА ВІЙСЬКО́ВА ТЕ́ХНІКА – військові автомобілі всіх видів, гусеничні і колісні тягачі, транспортери-тягачі, трактори, причепи, напівпричепи, рухомі засоби ремонту й евакуації, що забезпечують повсякденну діяльність Збройних Сил. Військові автомобілі створюються відповідно до тактико-тех.-екон. вимог ЗС і призначаються для перевезень особов. складу, військ. вантажів, монтування і транспортування озброєння та військ. техніки, транспортування причепів та напівпричепів різного призначення. Поділяються на транспортні (вантажні, зокрема автотягачі і легкові) та спеціальні (для розміщення спец. устаткування). Обладнуються лебідками та пристроями.

Створюються на основі армій. автомобілів підвищеної прохідності. Причепи – несамохідні транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів, монтування спец. устаткування. Приєднуються до автомобіля-тягача за допомогою тягово-зчіпного пристрою і мають спільні з тягачем електричну й гальмівну системи. Напівпричепи – несамохідні транспортні засоби, які поєднуються з тягачем через опірно-зчіпний пристрій таким чином, що частина маси напівпричепа передається на тягач. Тягачі – гусеничні або колісні транспортні засоби, призначені для буксування причепів (напівпричепів). Транспортери-тягачі – гусеничні транспорт. засоби, призначені для буксування причепів або озброєння і перевезення особового складу чи матеріал. засобів. В арміях різних держав А. в. т. почали використовувати в ході 1-ї світової війни. У рос. армії перші автомоб. підрозділи з’явилися у 1910. З метою визначення найпридатніших до використання в армії автомобілів у черв. 1912 здійснено випробувал. пробіг автомоб. техніки. Автомобілі 8 фірм за 19 днів здійснили пробіг довж. 3 тис. км. Цей пробіг вважають першим порівняльним випробуванням замовником А. в. т. У ЗС України найширше використовуються автомобілі Кременчуц. автомоб. заводу – КрАЗ-255Б, КрАЗ-260 (автопаливозаправники, автомоб. цистерни для перевезення спец. палива, крани, екскаватори, елементи понтонних переправ та ін.). Деякий час використовувались транспортери переднього краю виробництва Луцьк. автомоб. заводу, які мали надзвичайно високу прохідність, могли долати вплав водні перешкоди та мали спец. обладнання для транспортування поранених.

О. І. Ландар

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Автомобільна військова техніка / О. І. Ландар // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-42452

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

1-й

Дата виходу друком тому:

2001

Дата останньої редакції статті:

2001

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Військо і зброя

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

42452

Кількість переглядів цього року:

155

Схожі статті

Бронепоїзд
Військо і зброя  | Том 3 | 2004
М. Г. Гончарук, Д. П. Музиченко
Одеські військові навчальні заклади
Військо і зброя  | Том 24 | 2022
Р. В. Пилипчук
Дарницький табір військовополонених
Військо і зброя  | Том 7 | 2023
М. В. Коваль

Нагору