Автономов Володимир Михайлович
АВТОНО́МОВ Володимир Михайлович (Автономов Владимир Михайлович; 11(24). 01. 1917, станиця Усть-Медведицька, область Війська Донського, нині м. Серафимович Ростов. обл., РФ — 06. 09. 1972, м. Горький, нині Нижній Новогород, РФ) — російський поет. Навч. в Донец. і Микол. ІНО, де активно займався літ. працею, підготував зб. поезій. Канд. в СПУ (1934). 1937 за доносом звинувачений у пропаганді антирадян. худож. праць, зв’язках з «ворогами народу» Остапом Вишнею, К. Герасименком, Ю. Черкаським і заарешт. органами НКВС. Засудж. «трійкою» на 10 р. позбавлення волі. Працював на шахтах Воркути, будував «мертву дорогу» в Печор. краї, був адміністратором театру в системі ГУЛАГу. Після звільнення жив і працював у м. Бор, що біля Нижнього Новгорода. Реабілітований 1955. Публікувався у ж. «Москва», «Молодая гвардия», «Октябрь» та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Сторонка лесная. 1955; Ветер с Волги. 1961; Крутизна. 1966 (усі — Горький).