Єлагін Іван
ЄЛА́ГІН Іван (Елагин Иван; справж. — Матвєєв Іван Венедиктович; Матвеев Иван Венедиктович; 01. 12. 1918, м. Владивосток, Росія — 08. 02. 1987, м. Пiттсбурґ, шт. Пенсильванія, США) — російський поет. Навч. у Київ. мед. інститутi (до 1941). У 1943 разом із дружиною О. Анстей виїхав з Києва, перебував у таборі для перемiщ. осiб Шлесгайм (побл. Мюнхена, Німеччина). Від 1950 — у США. Здобув ступ. д-ра в Нью-Йорк. університеті (1969), читав лекції з російської мови та літ-ри у Пiттсбур. університеті. Обстоював принципи поет. класики. Його вірші сповнені мотивами самотності, тривож. роздумами про сенс буття, про загрозу, яку несе людству тех. цивілізація, позбавлена духов. орієнтирів. Помiтне мiсце у творчостi Є. посiдає й укр. тема: поема «Память» (ж. «Грани», 1980, № 116), цикл віршів, присвяч. окупованому Києву.
Додаткові відомості
- Основні твори
- По дороге оттуда. Мюнхен, 1947; Нью-Йорк, 1953; Отсветы ночные. Нью-Йорк, 1963; Косой полет. Нью-Йорк, 1967; Дракон на крыше. Роквиль, 1973; Под созвездием Топора. Франкфурт-на-Майне, 1976; В зале Вселенной. Анн-Арбор, 1982; Тяжелые звезды. Анн-Арбор, 1986; Курган. Франкфурт-на-Майне, 1987; Собрание сочинений: В 2 т. Москва, 1998.
Завантажити статтю
Людина 
 Oleksandrovich.jpg)
