Комарів
КОМАРІ́В — село Кельменецького району Чернівецької області. Комарів. сільс. раді підпорядк. с. Майорка. Знаходиться на лівому березі Дністра, за 100 км від обл. центру, за 18 км від райцентру та за 10 км від залізнич. ст. Іванівці. Площа 4,02 км2. Насел. 1804 особи (2001), переважно українці. Уперше згадується у писем. джерелах 1665. У 16–18 ст. — у складі Молдав. князівства, що перебувало під владою Осман. імперії. Від 1812 — у межах кордонів Рос. імперії, від 1918 — Румунії, від 1940 — УРСР. На поч. 20 ст. тут було 330 дворів, мешкало бл. 2 тис. осіб, працювали 3 гончар. заводи. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун.-фашист. окупацією. Нині у К. — заг.-осв. школа, дошкіл. заклад; Будинок нар. творчості та дозвілля, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Реліг. громади: УПЦ МП, євангелістів християн-баптистів. Пам’ятка архітектури — Свято-Успен. церква (1765; тризрубна одноверха, над навою підвищується восьмерик купола; в ансамблі домінує добудована цегляна двоярусна вежа-дзвіниця). На тер. села виявлено рештки мегалітич. (кам’яного) культового комплексу орієнтовно бронз. доби (3–2 тис. до н. е.), а також укріпленого поселення пізньорим. провінцій. типу. На пд. околиці знайдено залишки найдавнішої в Україні ранньослов’ян. (черняхів. культура) скляної майстерні (2–4 ст.). У вапняк. скелях — лабіринти підзем. штолень, неподалік ідентифік. елементи давніх графіті та скульптур. Загалом тут відомо 10 археол. різновік. пам’яток (стоянок), починаючи від серед. палеоліту. У нижній частині села збереглися рештки старовин. кладовища з оригін. кам’яним монументом. Встановлено пам’ятник рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — фольклорист Ю. Богомаз (збирав пісні народів Африки), поет, чл. СП РФ П. Затолочний, видавець, краєзнавець І. Доцин.