Аграрна політика

Визначення і загальна характеристика

АГРА́РНА ПОЛІ́ТИКА — стратегічно зорієнтовані і здійснювані політично-правові, соціально-економічні, організаційно-управлінські заходи щодо сільського господарства, аграрних та земельних від­носин. Метою А. п. України є виведе­н­ня с. господарства, соц.-екон. роз­витку укр. села, умов прожива­н­ня й праці с.-г. насел. на рівень роз­винених аграр. країн світу. А. п. України покликана від­родити й по­глибити набутий укр. селянством досвід господарюва­н­ня на землі, його найкращі хлібороб. здобутки й традиції, закласти основи входже­н­ня України в світ. продовольчий ринок як однієї з провід. аграр. держав. А. п. України належить до найважливіших чин­ників державотворе­н­ня України, утвердже­н­ня її політ. та екон. незалежності, побудови у сільс. регіоні демократ., соціально зорієнтованих сусп. від­носин; має на меті забезпечити роз­виток аграр. (агро­продовол.) сектору економіки країни законодав. базою, яка враховувала б власний с.-г. досвід України, прийнятні для нашої країни кращі здобутки світ. практики, гарантувала б надійну правову захищеність с. господарства та його першооснови — селянина. А. п. спрямовується на побудову в с. госп-ві різнопланов. економіки. Осн. положе­н­нями А. п. України є утвердже­н­ня приват. власності селян на землю і майно, без­за­стережне гарантува­н­ня права вільного користува­н­ня належними кожному селянинові землею і майном, вибору форм господарюва­н­ня, створе­н­ня с.-г. чи ін. під­приємства, заня­т­тя будь-якою до­зволеною законом діяльністю. У с. госп-ві роз­виваються нові для України процеси і явища: по­єд­на­н­ня приват. власності селян на землю і майно з колект. формами організації виробництва, кооперація, орендні від­носини, фермерство, під­приємництво, при­скор. роз­виток присадиб. сектору як винятково важливої агро­продовол. ланки економіки. Найважливішими соц. зав­да­н­нями А. п. є створе­н­ня перед­умов для забезпече­н­ня до­статньо високої мотивації і пре­стижності праці у с. госп-ві, оплати її на рівні не нижче базових галузей економіки, під­вище­н­ня рівня пенсій. забезпече­н­ня мешканців села. Ви­значальним в А. п. України є також комплексна соц.-екон. роз­будова укр. села, роз­виток у сільс. поселе­н­нях на досить високому рівні мед., навч., культур. обслуговува­н­ня, комун.-побут. забезпече­н­ня. При цьому мають бути збережені й при­множені традиції самобутності укр. села, його культурні й духовні на­дба­н­ня. Першочерговим є поліпше­н­ня демогр. ситуації у сільс. місцевості, збільше­н­ня кількості молоді, створе­н­ня умов для одержа­н­ня пре­стиж. професій, забезпече­н­ня її роботою, за­охоче­н­ня до праці, формува­н­ня сприятливого соц.-психол. клімату. Іншими складовими частинами сучас. А. п. України є ефективне виріше­н­ня макроекон. про­блем, структурна пере­будова с. господарства і всього агро­пром. виробництва, виведе­н­ня їх на сучас. тех. і технол. рівень, формува­н­ня вітчизн. маш.-буд. (для с.-г. та пере­роб. галузей) промисловості, пере­будова держ. управлі­н­ня агро­пром. комплексом, зміцне­н­ня його кадр. потенціалу. З огляду на важку спадщину колоніального минулого і труднощі соц.-екон. роз­витку України на шляху до ринк. економіки виріше­н­ня цих та ін. зав­дань ускладнюється. Проте слушність обраної стратегії є запорукою майбут. успіхів А. п. України. (Див. Аграрна реформа, Аграрне пита­н­ня).

Літ.: Національна про­грама роз­витку сільськогосподарського виробництва України на 1996–2005 роки. К., 1995; Сучасна аграрна політика Укра-їни: про­блеми становле­н­ня. К., 1996; Хорунжий М. Й. Аграрна політика. К., 1998; Білик Ю. Нова аграрна політика — основа подола­н­ня кризи в АПК // ЕУ. 1998. № 8; Аграрна політика і законодавча діяльність депутатської фракції Селянської партії України (1994–1999 роки): Докум.-політ. нарис. К., 1999.

В. В. Юрчишин

Завантажити статтю