Агроґрунтове районування

АГРО­ҐРУНТОВЕ́ РА­ЙОНУВА́­Н­НЯ — просторова диференціація ґрунтового покриву на від­носно гомоген­ні ареали, компоненти яких мають певні морфогенетичні параметри завдяки подібності екологічних умов їх формува­н­ня. Агроном. цілеспрямованість А. р. досягається з урахува­н­ням усього агрономічно важливого природ. комплексу: клімату, будови поверх­ні та її літологіч. складу, природ. вод, інтенсивності ерозійних явищ, структури ґрунт. покриву та ін. чин­ників. Порівнян­ність, узгодженість і ви­значеність оконтурених агро­ґрунт. територій забезпечує система ієрархічно під­порядков. таксономіч. одиниць, які від­ображають різний рівень функціонува­н­ня та організації ґрунт. покриву в просторі й часі. При цьому кожен рівень характеризується специф. ознаками взаємозвʼязку між кількіс. показниками ґрунт. властивостей та параметрами природ. факторів їх формува­н­ня. Виділяють шість послідовно під­порядкованих ґрунт.-екол. рівнів територ. диференціації ґрунт. покриву: зона–підзона– фація–­провінція–педопарце-ла (район)–педо­оротоп. Кожна з цих одиниць характеризується певними параметрами екол. сприятливості території для функціонува­н­ня тих чи ін. агроценозів, має специф. морфогенет. властивості ґрунт. покриву та його окремих компонентів. А. р. здійснюють для рац. використовува­н­ня зем. ресурсів. А. р. є незамін­ним при оцінці обʼєктив. вартості землі, а також при організації від­стеже­н­ня стану ґрунт. покриву. Неодмін­на умова його проведе­н­ня — ре­презентативність від­повід. еталонів ґрунтів, що забезпечується у структур. організації педо­сфери на рівні педопарцели та провінції. Оста­н­ня є баз. одиницею організації фонового контролю за станом ґрунт. покриву.

Завантажити статтю