Адамович Алесь (Олександр) Михайлович
АДАМО́ВИЧ Алесь (Олександр) Михайлович (Адамовіч Алесь (Аляксандр) Міхайлавіч; 03. 09. 1927, с. Конюхи, нині Мінс. обл., Білорусія — 26. 01. 1994, Мінськ) — білоруський письменник, літературознавець, публіцист. Доктор філологічних наук (1962), професор (1971). Член-кореспондент АН Білорусі (1980). Член СП СРСР (1957), чл. Білорус. ПЕН-центру (1989). Державна премія Міністерства оборони СРСР (1974), Державна премія Білоруської РСР ім. Якуба Коласа (1976). Учасник партизан. руху в Білорусії в роки 2-ї світової війни. Закін. Білорус. університет (Мінськ, 1950), Вищі курси сценаристів в Москві (1964). Працював у Білорус. університеті на каф. білорус. літ-ри. У 1954–62 і від 1967 — науковий співробітник, у 1976–87 — зав. сектору літ. взаємозв’язків Інституту літ-ри АН Білоруської РСР; 1964–66 викладав білорус. літературу в Моск. університеті; 1987–94 — директор Всесоюз. НДІ кіномистецтва (Москва). 1989–91 — нар. депутат СРСР. Писав білорус. та рос. мовами. Як критик і літературознавець виступав від 1950. Роман-дилогія «Партизаны» (ч. 1 — «Война под крышами», 1960; ч. 2 — «Сыновья уходят в бой», 1963, обидві — Мінськ; за мотивами твору 1970 поставлена однойм. кінодилогія); «Хатынская повесть» (Москва, 1972, укр. перекл. — 1974, білорус. — 1976), повість «Каратели: радость ножа, или Жизнеописание гипербореев» (Минск, 1981) та ін. розповідають про трагічні події 2-ї світової війни, партизан. рух у Білорусії. За мотивами цих повістей 1985 знято двосерійний х/ф «Іди й дивися», який на Всесвіт. кінофестивалі у Москві 1985 здобув 1-е місце й отримав золоту медаль. У співавт. з Я. Брилем і В. Колесником підготував кн. «Я з вогненнай вёскі…» (Мінск, 1975; укр. перекл. — 1977), де зібрано свідчення людей, яким пощастило врятуватися з тих білорус. сіл, що їх гітлерівці знищували разом з жителями. На спогадах ленінградців, які пережили блокаду, та на докум. матеріалах періоду війни побудована «Блокадная книга» (Москва, 1979, 2-е вид. білорус. мовою — 1985; у співавт. з Д. Граніним). Автор літературознав. і крит. праць: «Шлях да майстэрства: Станаўленне мастацкага стылю К. Чорнага» (1958), «Беларускі раман» (1961, обидві — Мінськ), «Становление жанра: белорусский роман» (1964), «Горизонты белорусской прозы» (1974), «Кузьма Чорный: Уроки творчества (1977, усі — Москва), «Здалёк і зблізку: Беларуская проза на літаратурнай планеце» (1976), «Літаратура, мы і час» (1979), «Война и деревня в современной литературе» (1982, усі — Мінськ), «О современной военной прозе» (1981), «Ничего важнее» (1985), «Выбери — жизнь» (1986), «Отвоевались!» (1990, усі — Москва) та ін. Творчість А. відіграла помітну роль у демократизації сусп. свідомості в СРСР, мала відгук і серед укр. інтелігенції. Укр. мовою окремі твори А. переклали Г. Ігнатенко, М. Львович.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Собрание сочинений. Т. 1–4. 1981–83; Сказ пра Івана Мележа. 1984; Апакаліпсіс па графіку. 1992 (усі — Мінськ).
Рекомендована література
- Новиченко Л. Работы белорусского критика // ВЛ. 1959. № 11;
- Быкаў В. На крыжах. Мінск. 1992;
- Беларускія пісьменнікі: Біябібліягр. слоўнік. Т. 1. Мінск, 1992.