ГНИЛОМЕ́ДОВ Володимир Васильович (Гніламёдаў Уладзімір Васільевіч, 26. 12. 1937, с. Кругель, нині Брест. обл., Білорусь — 03. 11. 2024, Мінськ) — білоруський письмен­ник, критик і літературо­знавець. Доктор філологічних наук (1987), професор (1991), академік НАН Білорусі (2003). Член СП Білорусі (1972). Літ. премія ім. В. Колесника СП Білорусі. Закін. Брест. пед. ін­ститут (1959). Від­тоді — в Ін­ституті літ-ри НАН Білорусі: від 1976 — за­ступник директора, від 1998 — директор Літ. діяльність роз­почав 1963. Досліджував про­блеми теорії літ-ри, історії білорус. поезії, особливості її сучас. роз­витку, взаємозвʼязки сх.-словʼян. літ-р. Автор моно­графій «Традыцыі і наватарства» (1972), «Сучасная беларуская паэзія: Творчая індывідуальнасць і літаратурны працэс» (1983), «Іван Мележ: Нарыс жыцця і творчасці» (1984), «Праўда зерня: Творчы партрэт Васіля Зуёнка» (1992), «Янка Купала: Новы по­гляд» (1995), «Ад даўніны да сучаснасці: Нарыс пра беларускую паэзію» (2001; усі — Мінськ); низки брошур, збірників літ.-крит. статей. У працях Г. постають образи діячів укр. літ-ри і культури: Т. Шевченка, І. Свєнціцького, В. Поліщука, І. Драча та ін. До кн. Г. «Класікі і сучаснікі» (Мінск, 1987) уві­йшли ст.: «Слова паэта» (роз­крив пита­н­ня взаємин білорус. та укр. літ-р, зокрема вплив О. Довженка на творче зро­ста­н­ня білорус. письмен­ника А. Велюгіна), «Карэ­н­нямі — у зямлю, галінамі — у неба» (про поему «Дзвони Хатині» М. Нагнибіди) та «Плён нашага братэрства» (про пере­клади укр. поезії білорус. мовою). Остан­нім часом Г. ви­ступав як прозаїк: 2000 у № 3, 4, 5 ж. «Маладосць» на­друковано роман «Уліс з Прускі», а в ж. «Полымя» (2003, №1, 2, 7; 2004, № 2, 3, 8; 2005, № 1, 2) — роман «Усход».