Аджигол

АДЖИГО́Л  — мис на правому березі Дніпровсько-Бузького лиману в межах Очаківського району Миколаївської області за 19 км на схід від Очакова. Піщано-глиниста коса довж. до 1 км, що відокремлює від лиману гирлову частину одноймен. балки із солоним озером. Рослинність псамофітна (переважно катран понтійський і колосняк чорноморський). У серед. 19 ст. А. досліджували А. Уваров, Ф. Брун, А. Чиркова, які вказали на існування Аджигол. містечка, що мало по колу 1,7 га, виявили залишки будівель, черепків, ручки від амфор, ольвій. монети. У 1932 археологи зафіксували грец. поселення, що існувало від останньої чв. 6 ст. до н. е. до 2–3 ст. н. е., мало площу бл. 8 га і було базою для зимівлі та переробки продуктів тваринництва. Перші стаціонарні розкопки проведено 1982. Серед знахідок — дві мармурові плити з грец. написами, які А. Бертьє-Делагард подарував Одес. музею. Після поразки під Полтавою на А. 19–23 червня 1709 розташував свій стан гетьман І. Мазепа, західніше від нього і ближче до Очакова — швед. король Карл ХІІ. Від серед. 50-х рр. 20 ст. на мисові розміщувався цех Очаків. рибоконсерв. комбінату. Наприкінці 70-х рр. тут висаджено білу акацію, балку перегороджено дамбами, що утворили 3 мілководні озера для розведення риби. А. та прилеглу частину балки оголошено заповідником місц. значення.

Завантажити статтю