Адміністративна реформа
АДМІНІСТРАТИ́ВНА РЕФО́РМА — цілісний комплекс узгоджених заходів, спрямованих на радикальну перебудову органів виконавчої влади і запровадження ефективніших форм і методів їхньої діяльності. Необхідність проведення А. р. в Україні зумовлена потребами якіс. оновлення системи держ. упр. на основі Конституції України 1996 та суттєвого прискорення соц.-екон. розвитку країни. Мета А. р. — поетапне створення на наук. принципах ефективнішої системи держ. управління, яка має відповідати нац. інтересам країни, бути підконтрольною громадськості, прозорою, а витрати на її утримання — адекватними фінанс.-екон. станові держави. Для концептуально-метод. забезпечення А. р. Указом Президента України від 7 липня 1997 створено Держ. комісію з проведення А. р., на яку покладено розроблення концепції А. р.; визначення наук. засад, стратегії і тактики, механізмів і термінів її впровадження; експертна оцінка концепцій і проектів нормат.-правових актів, спрямованих на створення правової бази А. р.; аналіз діяльності органів виконав. влади та органів місц. самоврядування щодо здійснення А. р. та надання допомоги в її проведенні; розгляд пропозицій і програм наук., матер.-тех., кадрового та фінанс. забезпечення А. р. Практ. здійснення А. р. почалося з прийняттям Указу Президента України від 22 липня 1998 «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні», згідно з яким в основу реформування системи держ. упр. покладено осн. положення концепції А. р., розробленої зазначеною Держ. комісією. Відповідно до концепції А. р. її провідними напрямами є: раціоналізація структури, функцій і методів діяльності органів виконав. влади, спрощення і скорочення зайвих ланок упр.; запровадження дійової системи держ. контролю і рац. адм. процедур; дерегуляція та удосконалення системи управлін. послуг, які надаються на різних рівнях виконав. влади; реформування системи підготовки і перепідготовки управлін. кадрів; уточнення адм.-територ. поділу країни; оновлення законодав. бази адм. правовідносин, організац.-правове забезпечення розвитку адм. юстиції. А. р. має здійснюватися на вироблених світ. практикою принципах функціонування виконав. влади у демократ. державах: пріоритетності законодав. регламентації функцій, повноважень та порядку діяльності органів виконав. влади; незалежності органів виконав. влади від органів законодав. та суд. влади у межах, визначених Конституцією України; відповідальності органів виконав. влади, їх посад. осіб за свої рішення, дії чи бездіяльність перед громадянами, права яких було порушено; забезпечення парламент. та суд. контролю за функціонуванням органів виконав. влади тощо. На цей час зроблено певні кроки, спрямовані на оптимізацію складу уряду, спрощення системи центр. органів виконав. влади, уточнення їх субординації і взаємозв’язків, упорядкування функцій, повноважень і організац. структур, скорочення управлін. персоналу. Зокрема, у 1999–2000 кількість членів КМ України зменшено від 24 до 20 осіб, центр. органів виконав. влади — з 89 до 46, працівників апарату центр. та підпорядкованих їм територ. органів — майже на 17 тис. осіб. Заг. економія видатків на утримання держ. упр. склала 63,3 млн грн. Однак прискорення та удосконалення А. р. залишається одним із найважливіших пріоритетів держ. політики на найближчу перспективу.
Рекомендована література
- Адміністративна реформа в Україні: міфи і реалії. К., 2000.
Завантажити статтю
