АДМІНІСТРАТИ́ВНИЙ КО́ДЕКС УСРР 1927 — памʼятка українського державного права. Роз­робле­н­ня адм. кодексу (А. к.) почалося 1922 в межах першої кодифікації рад. законодавства юрид. частиною НКВС УСРР. Його проект (451 ст.) було ро­зіслано для обговоре­н­ня з одночас. внесе­н­ням у Комісію роз­гляду законодав. перед­бачень (КРЗП) РНК УСРР у серп. 1924. У жовтні 1924 — квітні 1926 його роз­глянула під­комісія КРЗП, яку очолювали ві­домі правники О. Євтихієв, В. Кобалевський, М. Брон.

У вересні–жовтні 1926 доопрац. проект (706 ст.) роз­глянула 4-а сесія ВУЦВК 9-го склика­н­ня. На ній за­пропоновано бл. 100 поправок до 94 ст., а прийня­т­тя А. к. від­кладено для узгодже­н­ня з новими положе­н­нями про місц. ради, що роз­роблялися паралельно (прийняті в серед. 1927). В остаточ. редакції враховано також пропозиції Укр. юрид. товариства й за­уваже­н­ня, висловлені на 3-му Всеукр. адм. зʼ­їзді (червень 1927). А. к. УСРР затвердила 2-а сесія ВУЦВК 10-го склика­н­ня 12 жовтня 1927. По­становою Президії ВУЦВК від 14 грудня 1927 його введено в дію від 1 лютого 1928. Одночасно скасовано 55 актів респ. законодавства, до низки актів внесено зміни. Кодекс не охоплював усе адм. законодавство, мав ві­домчий характер у межах компетенції НКВС УСРР та його місц. органів. 528 статей кодексу становлять 15 роз­ділів. А. к. УСРР 1927 не мав аналогів в ін. респ. СРСР. Ідея створе­н­ня чогось подібного в багатьох із них зу­стріла опір з боку силових структур, які ви­ступали проти чіткої регламентації адм. впливу за умов проголошеного загостре­н­ня класової боротьби в процесі будівництва соціалізму. Окремі правники висловлювали сумнів у тому, що цей кодекс буде досить стабільним. В УСРР на поч. під­готовки кодексу було ви­знано, що адм. законодавство насамперед має враховувати місц. особливості. На час прийня­т­тя А. к. УСРР 1927 подіб. акт був лише в одній країні світу — Португалії, однак там він фактично регулював організ. сферу діяльності органів влади, отже, не був адм. кодексом у повному ро­зумін­ні цього поня­т­тя. До А. к. УСРР 1927 регулярно вносили зміни й доповне­н­ня, але згодом він став пере­шкодою для адм. сваволі й без офіц. скасува­н­ня від кін. 30-х рр. його пере­стали за­стосовувати.