Аеробіологія

АЕРОБІОЛО́ГІЯ (від аеро… і біологія) — галузь біо­логії, що ви­вчає склад і закономірності пошире­н­ня мікрочастинок біо­логічного походже­н­ня у повітряному середовищі. А. роз­вивається на стику багатьох наук: ботаніки, валеології, мікології, мікробіології, метеорології, алергології, імунології, сільського господарства, фізики та ін. Обʼєкти аеробіол. досліджень — атмо­сферні аерозолі біол. походже­н­ня: пилок і спори рослин, грибів, мікроорганізми, комахи, а також полютанти неорган. природи, що можуть вступати у взаємодію з мікроорганізмами, які містяться в повітрі. Аеробіол. дослідже­н­ня тісно повʼязані з про­блемами екології та медицини, зокрема з про­блемою алергії. У структурі наук. аеробіол. досліджень пере­важають про­блеми складу біол. аерозолей за якісними та кількісними характеристиками (аеробіол. моніторинг), закономірностей роз­по­всюдже­н­ня аерозолей та механізмів пере­носу шкідл. аерозолів повітрям. Термін «А.» за­пропоновано у 30-х рр. 20 ст. для опису мікроорганізмів поверхн. шарів атмо­сфери. Але дослідже­н­ня біол. обʼєктів повітря почалося значно раніше. Основи екс­перим. А. започаткував Л. Пастер, який 1860 за­пропонував нову науку — мікро­графію, зʼясував природу пошире­н­ня мікроорганізмів, що містяться в повітрі.

Аеробіол. дослідж. поділяють на два осн. напрями: А. зовн. середовища (від­критого повітря) та А. внутр. середовища (закритих приміщень). Обʼєктами дослідж. А. зовн. середовища найчастіше стають пилок і спори рослин та грибів, комахи, рослин­ні і тварин­ні залишки, абіо­тичні частинки. Обʼєкти дослідж. А. внутр. середовища, або аеробіол. інженерингу — мікроорганізми (віруси, бактерії), спори пліснявих грибів і мікрокліщі звичайні. 1974 на 1-му Між­нар. кон­гресі з екології засн. Між­нар. асоціацію аеробіо­логів. 1-й кон­грес з А. від­бувся 1978 в Мюнхені. Академічні аеробіол. організації: Пн. аеробіол. федерація, Індій. аеробіол. асоціація, Італ. аеробіол. асоціація, Франц. товариство аеробіо­логів, Панамерикан. аеробіол. асоціація, Аеробіол. федерація Великої Британії, Швейцар. спілка аеробіо­логів. До 1991 в Україні проводилися спорадичні аеробіол. дослідже­н­ня (ви­значе­н­ня алерген. концентрацій пилку в повітрі; С. Лахно, 1967; Н. Ганжара, 1977–78). Від 1991 у Києві в Ін­ституті ботаніки НАНУ в лаб. палеоботаніки аеробіол. дослідже­н­ня почали проводити систематично із за­стосува­н­ням сучас. методів та інформ. засобів (В. Савицький).

Завантажити статтю