Аерокліматологія
АЕРОКЛІМАТОЛО́ГІЯ (від аеро… і кліматологія) — розділ кліматології, що вивчає кліматичні умови вільної атмосфери (вище приземного шару, як правило, до висоти 20– 25 км). А. експериментально визначає та вивчає статист. характеристики у часі (протягом місяця, сезону, року або багатьох років) і просторі (атмосфер. тиск, вітер, температуру та вологість повітря, хмарність); досліджує складові частини радіац. та енергет. балансів, циркуляц. процеси, динаміку газ. складу, атмосфер. забруднення тощо. Дослідж. з А. ґрунтуються на даних, одержаних від радіопілот. вимірювань, радіозондування, автомат. куль-зондів, аеростатного, літак., ракет. вимірювань, даних метеорол. супутників тощо, які у вигляді таблиць, графіків, вертикал. профілів дають змогу встановити просторово-часову структуру заг. циркуляції атмосфери та пов’яз. із нею режимів метеорол. величин. Аероклімат. характеристики складаються для великих територій (півкуль Землі, континентів, певних регіонів або країн), а також для окремих пунктів (р-ну розміщення великих пром. об’єктів, аеропортів і авіатрас). В Україні дослідж. з А. проводять Укр. гідрометеорол. НДІ (Київ), Київ. університет та Одес. гідрометеорол. інститут.
Рекомендована література
- Природа Украинской ССР. Климат. К., 1984;
- Україна та глобальний парниковий ефект. Ч. 1. Джерела і поглиначі парникових газів. К., 1997;
- Ефимов В. В., Прусов А. В., Шокуров М. В. Изменчивость температуры воздуха на территории Украины. Св., 1998;
- Информационная система обработки метеоинформации и прогнозирования загрязнений атмосферы в локальном масштабе. Лг., 1998.
Завантажити статтю
