Комарницький Станіслав Карлович
КОМАРНИ́ЦЬКИЙ Станіслав Карлович (12(24). 05. 1882, Київ — 09. 10. 1937, там само) — гідрометеоролог. У дорев. період закін. Київ. політех. інститут. Професійно почав прогнозувати погоду 1913. За часів Визв. змагань 1917–21 обіймав посаду гідрометра Міністерства земел. справ. Пізніше працював нач. Гідрометеорол. центру. Був гідрографом, кер. підсекції (1919), зав. над працями (1921) гідрол. секції Постій. комісії для виучування природ. багатств України, заступник голови метеорол. секції природн. відділу Інституту укр. наук. мови (1926) ВУАН. Брав участь у реалізації першої гідрол. програми під керівництвом Є. Опокова. За керівництва К., станом на 1930 кількість водомір. постів досягла понад 200, налагоджено телеграфну мережу для служби гідропрогнозів, у складі якої перебували окремі закордонні станції. Водночас викладав у меліорат. технікумі. 4 жовтня 1937 заарешт. за т. зв. справою католиків, через кілька днів покінчив життя самогубством. Згодом ув’язнено його сина Януша — випускника Київ. гідромеліорат. інституту, а на поч. 1938 розстріляно у с-щі Биківня побл. Києва. Подальших утисків зазнали й ін. чл. родини, зокрема дружину за «пособництво польс. розвідці» примусово відправлено на 10 р. до Пн. Казахстану.
Рекомендована література
- Косовець О., Довгович М., Соколов В. Політичні репресії співробітників гідрометеослужби УСРР–УРСР у 1930-х–40-х рр. // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 2010. № 2(35).