Азово-Сиваський Національний природний парк

Визначення і загальна характеристика

АЗО́ВО-СИВА́СЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ ПРИРО́ДНИЙ ПАРК — поліфункціональна заповід­на територія кластерного типу в межах Генічеського і Новотроїцького ра­йонів Херсонської області. До нього входять: найбільша суходіл. заповід­на ділянка — коса Бирючий Острів у Азов. м. (7732 га) і 4 о-ви у межах затоки Сиваш — Чурюк (924 га), Куюк-Тук (255 га), Мартинячий (7 га) і Китай (3 га). Заповід­ною є також кілометрова прибережна смуга коси Бирючий Острів (4000 га) та заповід. о-вів Сиваша (21200 га). Разом з охорон­ною зоною пл. парку — 57430 га, з яких суходіл — 8921 га, решта — акваторія Азов. м. та Сиваша. Створ. 1993 на базі заповід­но-мислив. господарства з метою охорони природ. ландшафтів Приазовʼя і місць гніздува­н­ня та від­починку під час весняно-осін­ніх міграцій водоплав. птахів. Під­порядк. Держ. комітету ліс. господарства України. 1927 на території, яку нині за­ймає парк, створено Надморський заповід­ник. До кін. 1932 він входив до складу заповід­ника «Асканія-Нова», а від 1933 функціонував само­стійно. 1937 на його основі було створено два нові заповід­ники: Чорноморський та Азово-Сиваський, який 1957 реорганізовано в Азово-Сиваське державне заповід­но-мисливське госп-во, яке 1975 Рамсарською конвенцією включене до пере­ліку водно-боліт. угідь між­нар. значе­н­ня. Наук. куратором парку є Мелітоп. пед. університет. Парк має найбільшу в регіоні Азов. м. заповід­ну акваторію (майже 50000 га).

Тут від­бувається природ. нерест риб-плідників та нагул молоді цін­них мор. видів. Зу­стрічається бл. 70 видів риб, які поділяються на 3 групи: прісноводні (здебільшого коропові), понто-ка­спійські («ка­спійці»: осетер, севрюга, білуга, оселедець, пузанок, тюлька, бички) та серед­земноморські вселенці (хамса, атеріна, кефалі, камбала-калкан, деякі бичкові). Найцін­ніші види — осетрові, зокрема білуга, освоїли води пере­важно біля коси Бирючий Острів.

Орнітофауна нараховує понад 190 видів. Серед них курячі: фазан звичайний, сіра куріпка; кулики — гаршнеп, великий і середній кроншнеп, бекас, кулик-сорока, турухтан, вальдшнеп; журавлині: журавель-красавка, сірий журавель; гусеподібні: сіра та білолоба гуски, гумен­ник; справжні качки: кряква, шилохвіст, свіязь, чирки, крохалі та ін.; хижі: луні — степовий і очеретяний, а також совині: вухаста сова та совка. Особливо багато мартинів, які великими колоніями населяють заповід­ні о-ви Китай і Мартинячий. Періодично на о-вах Центр. Сиваша гніздуються дрофа та хохітва.

На терені Нац. парку — 17 видів ссавців. Від ін. заповід. територій він від­різняється наявністю акліматиз. копитних на косі Бирючий Острів. 1929 сюди із держ. заповід­ника «Асканія-Нова» завезено перших оленів — гібридів марала, крим. і кавказ. оленів. У 1946 і 1951 — гібри- ди амер. благородного та бухарського оленів. Завдяки ізольованості, до­статнім корм. ресурсам, від­сутності контактів з ін. тваринами та свійс. худобою на косі Бирючий Острів сформувалася популяція найбільших в Україні оленів. Вона одержала власну назву — бирючан. олень. Кількість його поголівʼя в окремі роки сягала 1200. 1951 з «Асканії-Нової» на косу завезено лань Даніеля. Вже у 80-х рр. її популяція пере­вищувала 800 особин, від кін. 80-х рр. щорічно від­ловлюється понад 100 особин. 1976 звідти ж завезено 10 особин муфлона, які добре прижилися, 1982 — куланів, які вже через 2 р. дали приплід. У Нац. парку функціонує мислив. госп-во (8 тис. га). Для полюва­н­ня на зайців і водоплавну дичину видаються від­стрілочні картки, а на копитних — ліцензії. Ценотичне різномані­т­тя парку пред­ставлене пере­важно ковиловими і пирійними степами та псамофітними рослинами. За домінантною класифікацією тут 4 болотні, 10 прибережно-водних, 21 солончакова, 42 лучні асоціації. 7 степових асоціацій від­несено до Зеленої книги України. Росте 308 видів судин­них рослин. До Червоної книги України занесено 12 видів судин­них рослин (зокрема по одному виду мохоподібних і лишайників та 3 види грибів), 4 види ссавців, 30 — птахів (2 з них входять до Європ. Червоного списку), а також 2 види риб, 4 — плазунів, 2 — молюсків, 5 — комах, по одному — ракоподібних і гідроїдних поліпів. Для тер. парку виготовлено картосхеми рослин­ності, ґрунтів і ландшафтів.

В. М. Сабодаш

Завантажити статтю