А́ЙЗЕНБЕРҐ Яків Ейнович (13. 06. 1934, Харків — 03. 07. 2004, м. Раанана побл. Тель-Авіва) — кон­структор ракетної і космічної техніки. Доктор технічних наук (1970), професор (1974). Заслужений діяч науки і техніки України (1991), Ленін. премія (1967), Державна премія УРСР (1979), Державна премія СРСР (1989), премія ім. В. Глушкова НАНУ. Член Між­нар. академії астронавтики (1994). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. політех. ін­ститут (1956). Від 1956 працює в СКБ п/с № 201 (нині АТ «Хартрон») — нач. лаб. систем стабілізації (1956–1966), нач. теор. від­ділу, заст. гол. кон­структора (1966–88), заст. ген. дир. і заст. ген. кон­структора (1988–90), ген. дир. і ген. кон­структор (1990–95), від 1995 — президент і ген. кон­структор. Водночас від 1974 — професор кафедри систем керува­н­ня літал. апаратами Нац. аерокосміч. університету «Харків. авіац. ін­ститут». 2002 ви­їхав у Ізраїль. Фахівець з теорії керува­н­ня рухом, з системи стабілізації, навігації, керува­н­ня дальністю і точністю польоту, орієнтації косміч. апаратів. За­ймався проектува­н­ням, роз­робле­н­ням та створе­н­ням систем керува­н­ня між­континент. баліст. ракет, створе­н­ням ракет-носіїв косміч. апаратів та систем керува­н­ня косміч. апаратів. Брав участь у роз­роблен­ні між­континент. ракети СС-18, ракети-носія «Енергія», між­континент. крилатої ракети, високоточ. зброї та ін. За його без­посеред. участі створ. системи керува­н­ня більшості косміч. апаратів орбітал. комплексу «Мир», від­повід­ні системи створюються для косміч. ст. «Альфа» і між­нар. косміч. проекту «Автоматичні космічні апарати серії “Спектр”».