Айзман Давид Якович

А́ЙЗМАН Давид Якович (14(26). 03. 1869, Миколаїв — 26. 09. 1922, м. Дєтське Село, нині Пушкін Ленінгр. обл., РФ) — письменник, прозаїк і драматург. Закін. Микол. реальне училище (1886) та Одес. рисувал. школу (1896). Продовжував навч. живопису в Школі образотвор. мистецтва в Парижі (1896–98). У нарисах та оповіданнях показав життя євреїв різних соц. прошарків, діяльність революційно налаштов. інтелігенції та складні драм. події і колізії, пов’язані з революцією і соц. суперечностями й нац.-реліг. нетерпимістю та забобонами, зокрема євр. погроми. Впливом поетики символізму позначені повість-диптих «Любовь» // «Жизнь», 1908; драма «Жены» // «Зарницы», 1909 та п’єса-казка «Светлый бог» // «Энергия», 1914 (усі — С.-Петербург). Худож. манері А. властива експресивність, майстерність динаміч. діалогу, що відбиває мовні особливості євр.-укр.-рос. говірки мешканців Пд. України. Трагедія «Терновый куст» (Берлин, 1907; Петроград, 1920) ставилася на сцені укр. театрів мовою оригіналу та в укр. перекладі.

Завантажити статтю