Антипович Костянтин Єрофійович

Визначення і загальна характеристика

АНТИПО́ВИЧ Костянтин Єрофійович (25. 12. 1899, м. Луков Люблін. губ., нині Польща — 1949) — історик, сфрагіст. Закін. 1-у Полтав. гімназію (1918), навч. на істор.-філол. факультеті Київ. університету (1918–19), закін. Київ. ІНО (1923). Працював учителем завод. школи при Заливан. цукр. заводі на Поділлі (1919–21); у Київ. труд. школах № 2, 61 та 70 (1923–25). Від 1926 читав лекції з соц.-екон. наук на Перших київ. мед. курсах. Від 1928 — зав. труд. школи № 74 у Києві. Був секр. на Вищому істор. семінарі при Київ. ІНО, де розробляв тему «Міста на Україні»; від 1929 — викладач курсу історії України і Росії, від 1930 — проф. цього інституту. Одночасно співпрацював у ВУАН: від 1925 — асп., н. с. н.-д. каф. історії України, співроб. Комісії для виучування соц.-екон. історії України 18–20 ст. та Істор.-геогр. комісії, а 1934 — науковий співробітник Істор.-археогр. інституту, під час роботи в якому подав до друку працю «Монополістичний капіталізм на Сталінщині». Після закриття інституту був київ. обл. інспектором охорони пам’яток культури. Працював також у Київ. істор. архіві ім. В. Антоновича, Архіві давніх актів, у рукопис. відділі б-ки Київ. університету. Належав до наук. школи Д. Багалія, представники якої були в опозиції до неонародниц. школи М. Грушевського. Був знавцем староукр., старорус., польс., грец. і лат. мов, володів також нім. і французькою. Досліджував тему «Приватно-панські міста на Правобережній Україні в кін. 17 та в 19 ст.», укр. сфрагістику. У ґрунтовній сфрагістич. праці «Київська міська печатка» // «Юбілей. зб. на пошану академік Д. Багалія» (К., 1927, ч. 1), яка не втратила свого значення й нині, поєднано велику кількість досліджув. відбитків київ. міської печатки із висвітленням проблем. питань про час її існування, еволюцію тощо. Автор рец., вміщених у ж. «Життя і революція», на праці «Матеріяли до економічно-соціяльної історії України ХІХ ст. Т. 2» М. Слабченка (1927, № 3); «Очерки по истории рабочего класса на Украине» А. Пажитнова (1927, № 10–11); видання ВУАН до ювілею академік Д. Багалія (1928, № 4); та рец. у ж. «Червоний шлях» на кн. «Транзитний торг України за першої половини ХІХ ст.» О. Оглоблина (1928, № 4). Рятуючись від репресій, переїхав у Поволжя, де працював проф. пед. інституту (м. Енгельс).

Завантажити статтю