Антипсихіатрія

АНТИПСИХІАТРІ́Я (від анти… і психіатрія) — психологічна доктрина, спрямована на пере­будову сучасної психіатрії, яку прибічники цієї доктрини спри­ймають як форму насильства над людиною. А. набула пошире­н­ня в 60 — поч. 70-х рр. у США, Франції, Німеч­чині. Не роз­глядала псих. роз­лади як захворюва­н­ня, від­кидала їх медико-біол. основу, заперечувала необхідність нозологіч. під­ходу та медикаментоз. лікува­н­ня. А. бере початок від екзистенціальної психіатрії, що роз­глядала псих. хвороби як окрему, в деяких випадках конфліктну, форму спів­існува­н­ня індивіда з навколиш. світом. При цьому стиралася межа в ро­зумін­ні здоровʼя та псих. хвороб. В А. пропонувалося пере­більшене за­стосува­н­ня психотерапії та соц. реабілітації. Зав­да­н­ням психіатра теоретики А. вважали проникне­н­ня у «внутрішній світ» психотика, приведе­н­ня поведінки хворого до соціально сприйнятливих форм із викори­ста­н­ням немедикаментозних, насамперед поведінкових методів. Після невдачі антипсихіатр. екс­перименту в Гайдельберзі А. припинила своє існува­н­ня.

Завантажити статтю