Антипсихіатрія
АНТИПСИХІАТРІ́Я (від анти… і психіатрія) — психологічна доктрина, спрямована на перебудову сучасної психіатрії, яку прибічники цієї доктрини сприймають як форму насильства над людиною. А. набула поширення в 60 — поч. 70-х рр. у США, Франції, Німеччині. Не розглядала псих. розлади як захворювання, відкидала їх медико-біол. основу, заперечувала необхідність нозологіч. підходу та медикаментоз. лікування. А. бере початок від екзистенціальної психіатрії, що розглядала псих. хвороби як окрему, в деяких випадках конфліктну, форму співіснування індивіда з навколиш. світом. При цьому стиралася межа в розумінні здоров’я та псих. хвороб. В А. пропонувалося перебільшене застосування психотерапії та соц. реабілітації. Завданням психіатра теоретики А. вважали проникнення у «внутрішній світ» психотика, приведення поведінки хворого до соціально сприйнятливих форм із використанням немедикаментозних, насамперед поведінкових методів. Після невдачі антипсихіатр. експерименту в Гайдельберзі А. припинила своє існування.
Рекомендована література
- T. Szasz. The manufacture of madness. New York, 1970;
- Критический анализ некоторых теорий и концепций в медицине буржуазных стран. Москва, 1972;
- Теоретико-методологические аспекты пограничной психиатрии. Ленинград, 1979;
- Бачериков Н. Е. и др. Философские вопросы психиатрии. К., 1985.
Завантажити статтю
