Антків Зиновій-Богдан Богданович
А́НТКІВ Зиновій-Богдан Богданович (06. 04. 1942, с. Острів Микулинец., нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 13. 05. 2009, Київ, похов. у м. Вишневе Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.) – хоровий диригент. Народний артист України (1991). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1999). Син Б. Анткова. Закін. Львів. консерваторію (1969, кл. М. Колесси). 1969–84 – хормейстер капели «Думка», 1984–2009 – худож. кер., диригент та гол. диригент Держ. чол. хор. капели ім. Л. Ревуцького. При хорі 1989 створив ансамбль «Боян» та хор хлопчиків. Одним із перших звернувся до інтерпретації літургій К. Стеценка, О. Кошиця, М. Леонтовича, відроджуючи укр. духовну музику. Перший виконавець кантат «У Києві зорі», «Літургії» Л. Дичко; низки творів В. Степурка, О. Яковчука, Є. Станковича, В. Зубицького. Високий професіоналізм, краса й злагодженість – визначал. риси виконав. майстерності А. та очолюв. ним колективів, з якими гастролював у багатьох країнах Європи. Разом з творчими колективами від 1992 бере участь у міжнар. муз. фестивалях у Бельгії та Великій Британії, 1997 – в Іспанії та Ізраїлі; 1997–98 здійснили турне Францією та Італією; записав компакт-диски «Українська духовна та народна музика» (1993, Велика Британія), цикл «Слов’янська православна хорова скарбниця»: «Українська духовна музика» (1993, Бельгія), «Духовна музика. Україна і Світ» (1997, Австрія), «Всеношна» (1999, Україна); цикл «Українська народна хорова скарбниця»: «Українська народна музика» (1993, Бельгія), героїч. епос українського народу «Зажурились козаченьки» (1998, Україна), альбом укр. романт. музики «Чорні брови» (1999, Україна).
Літ.: Степанченко Г. «Ще одна подія, ще одна радість!» // Музика. 1996. № 2; Коли англійці аплодують стоячи // КіЖ. 1997, 22 жовт.; Ларіонов П. Як «Цар Едіп» Київ полонив // Уряд. кур’єр. 1999, 13 лют.
Г. В. Степанченко
Рекомендована література
- Степанченко Г. «Ще одна подія, ще одна радість!» // Музика. 1996. № 2;
- Коли англійці аплодують стоячи // КіЖ. 1997, 22 жовт.;
- Ларіонов П. Як «Цар Едіп» Київ полонив // Уряд. кур’єр. 1999, 13 лют.
Людина 
