КОМАРО́В Олег Васильович (14. 03. 1939, Київ) — актор. Син Г. Ніколенко. Заслужений артист України (1999). Премія імені І. Котляревського (1998). Закінчив Київський ін­ститут театрального мистецтва (1961; курс І. Чабаненка). Працював у Дні­пропетровському російському драматичному театрі імені М. Горького (1961–64), Київській студії кіноактора (1964–66). Від 1966 — актор Національного театру російської драми імені Лесі Українки (Київ). Гра К. по­значена яскравим сценічним малюнком. Виконує пере­важно характерні ролі. Ведучий радіопередачі «Від суботи до суботи» (1972–2002) та циклу власних про­грам «Театральні силуети» на телека­налі «Культура» (від 2002). Провів низку літературних вечорів, зокрема «Вечір зарубіжної новели» (1987), «Болем серця» (за новелами Г. Тютюн­ника, 1992), «Вечір іронічної прози» (1993). Автор книги «Рас­сказы и воспоминания» (1998), «Театральні спогади. Оповіда­н­ня» (2001), «Светлые души театра» (2010; усі — Київ).