Антоненко Григорій Миколайович

АНТО́НЕНКО Григорій Миколайович (28. 08. 1927, с. Степанівка, нині Приазов. р-ну Запоріз. обл. — 13. 01. 2017, Запоріжжя) — актор. Народний артист України (1996). Премія «Наш родовід» СТДУ (1997, Київ). Дебютував 1943 у Запоріз. прифронтовому театрі ім. М. Островського. Закін. драм. студію при Запоріз. укр. муз.-драм. театрі (1948, курс В. Магара). Працював в цьому театрі від 1944 (з перервою). Рік працював в Укрконцерті разом із М. Гриньком у парному конферансі. Манері А. притаманні яскрава характерність, музикальність. За амплуа — простак. Чимало ролей цього плану в муз. виставах залишили помітний слід в історії Запоріз. театру: Микола («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Рамон («Поцілунок Чаніти» Є. Шатуновського, музика Ю. Мілютіна), Генка Безсмертний («Севастопольський вальс» О. Гальпериної, Ю. Анненкова, музика К. Лістова), Тотай («Потрібна героїня» О. Гальпериної та Ю. Анненкова, музика В. Баснера), Опанас («Циганка Аза» М. Старицького). Яскрава характерність актора виявилася в роботі над ролями Гусака («Потомки запорожців» О. Довженка), Калитки («Сто тисяч» І. Карпенка-Карого), Наполеона («Наполеон і корсиканка» І. Губача). Інші ролі: Лихой («Москаль-чарівник» І. Котляревського), Яша («Професор Буйко» Я. Баша), Непряхін («Золота карета» Л. Леонова), Швейк («Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком). Роль у кіно — генерал Октябрський («Море у вогні», Мосфільм).

Літ.: Гайдабура В. Театр ім. М. О. Щорса. К., 1979.

Т. І. Нещерет