АНТОНО́ВИЧ Мирослав Іванович (01. 03. 1917, м. Долина, нині Івано-Фр. обл. — 11. 04. 2006, м. Утрехт, Нідерланди) — оперний спів­ак (баритон), диригент і музико­знавець. Доктор музико­знавства (1951). Заслужений діяч мистецтв України (1997). Дійсний член НТШ (1984). Навч. в укр. гімназії у Львові (1931– 36). Від 1936 ви­вчав музико­знавство у Львів. університеті (викл. А. Хибінський), вокал — у Вищому муз. ін­ституті (сольний спів — у О. Бандрівської, диригува­н­ня — у М. Колес­си), 1939–41 — навч. у Львів. консерваторії. 1941–42 склав екзамен у Віден. муз. академію. Закін. музико­знав. факультет Утрехт. університету в Нідерландах (1950, викл. А. Смієрс), де 1951 захистив докт. дис. про франко-фламанд. композитор. школу 15–16 ст. У 1953–54 по­глиблював зна­н­ня в Гарвард. університеті (США, викл. О. Ґомбоші). Від 1951 — асист., 1954–82 — науковий спів­робітник Утрехт. університету. Від 1967 — проф. Укр. катол. університету в Римі. 1939–42 — опер. і концерт. спів­ак у Львові, 1942–45 — у містах Лінц та Ліцманштадт (Австрія). Серед опер. партій: Ренато, Ріґолет­то («Бал-маскарад», «Ріґолет­то» Дж. Верді), Себастіано («Долина» Е. дʼАльбера), Малатеста («Дон Паскуале» Г. Доніцет­ті) та ін. 1946–48 — керівник табір. театру (табір для пере­міщ. осіб) в Новому Ульмі (Німеч­чина), 1948– 50 — викладач і кер. хору укр. духов. семінарії в Кулемборзі (Нідерланди), 1951–91 — засн. і кер. Візантій. хору в Утрехті, у складі якого спів­ають лише гол­ландці; у репертуарі — укр. церк. та світська музика. Ви­ступав у країнах Європи та Америки (1990 — в Україні), записав на платівки та касети багато укр. муз. творів. Виголошував доп. з питань укр. музики на між­нар. музико­знав. кон­гресах в Утрехті (1951), Оксфорді (1955), Парижі (1957), Зальцбурзі (1964). Після смерті А. Смієрса продовжив і завершив найповніше академ. ви­да­н­ня творів Ж. Депре. Член Між­нар. музико­знав. спілки та Спілки музико­знавців Нідерландів, НТШ у США. Найвищі нагороди Нідерландів — Золота медаль та зва­н­ня офіцера Лицар. ордену (1976).