АПАНО́ВИЧ Олена Михайлівна (09. 09. 1919, м. Мелекес Симбір. губ., нині м. Димитров­град Ульяновської обл., РФ — 21. 02. 2000, Київ) — історик, філолог, мистецтво­знавець. Кандидат історичних наук (1950). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1994). Премія фундації О. і Т. Антоновичів (1995). Нагороджена хрестом Українського козацтва. Член НСПУ (1991). На­вчалась у Всесоюзному ін­ституті журналістики (Москва, 1937), закінчила Харківський педагогічний ін­ститут (1941). Від 1944 працювала науковим спів­робітником ЦДІА УРСР, від 1949 — завідувач від­ділу давніх актів, 1950–72 — науковий спів­робітник Ін­ституту історії АН УРСР, 1973– 86 — старший науковий спів­робітник Центральної наукової бібліотеки АН УРСР, 1995 поновлена на посаді старшого наукового спів­робітника Ін­ституту історії України НАНУ. Досліджувала історію України середніх віків, зокрема історію запорозького козацтва («Перед­умови і наслідки ліквідації Запорозької Січі» // УІЖ, 1970, № 9; «Воєн­не мистецтво Бог­дана Хмельницького та його сподвижників» // Там само, 1995, № 4; «Козацтво — ментальність українського народу» // «Сучасність», 1995, № 9), життя і діяльність першого Президента УАН В. Вернадського («Искус­ство в жизни и творчестве В. И. Вернадского» // «Науч. и соц. значение деятельности В. И. Вернадского», Ленин­град, 1989), пита­н­ня роз­витку укр. культури («Художність та історизм», 1970; «Про довбишів, що в бубни бубонять», «В якого Бога вірила Січ», обидві — 1990) та ін. Виявляла й класифікувала памʼятні місця запорозького козацтва в Україні і поза її межами (матеріали опубліковано 1967–68 у ж. «Україна»); у бібліотеках Києва, Харкова, Одеси, Москви, С.-Петербурга виявила, атрибутувала й реконструювала з літератури 30 нових списків літопису Григорія Грабянки. У 70-х рр. за­знала пере­слідувань за від­хід від догм офіційної радянської історіо­графії, що виявився в увазі до специфічних явищ українського су­спільно-політичного життя, національної ви­значеності української історії. 1972 була без­під­ставно звільнена з Ін­ституту історії АН УРСР.