Апарат державного управління

АПАРА́Т ДЕРЖА́ВНОГО УПРАВЛІ́ННЯ – узвичаєна назва всієї сукупності органів виконавчої влади (органів державного управління), що беруть участь у реалізації основних завдань і функцій держави шляхом повсякденного й оперативного здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності в економічній, соціальній та інших сферах діяльності держави. А. д. у. має трирівневу внутр. структуру, визначену Конституцією України. Найвищий рівень посідає уряд – Кабінет Міністрів України, колегіал. орган, до складу якого входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри і міністри. Нині (2000) у складі укр. уряду – 20 осіб. Роботою КМ керує Прем’єр-міністр України, якого призначає Президент України за згодою більше ніж половини від конституц. складу ВР України. Президент України, посідаючи пост глави держави, не очолює виконавчу владу і, відповідно, не входить до складу А. д. у. Водночас він має важливі повноваження, насамперед кадрового та установ. характеру, щодо організації та діяльності КМ. Президент України за поданням Прем’єр-міністра призначає на посади та самостійно звільняє з посад ін. членів уряду, утворює, реорганізовує та ліквідує міністерства та ін. центр. органи виконав. влади. Наступ. рівень А. д. у. – центр. органи виконав. влади, які у своїй діяльності представляють інтереси «центру», тобто заг. інтереси суспільства, а не окремих територій, місцевостей, і їх компетенція з відповід. кола питань поширюється на всю тер. країни. До центр. органів виконав. влади (відомств) належать три групи органів: мін-ва, що забезпечують або сприяють формуванню і втіленню в життя держ. політики у відповідних сферах упр., здійснюють керівництво відповід. сферами і несуть відповідальність за стан справ у них перед Президентом і КМ України. Нині в Україні 15 мін-в; держ. комітети (держ. служби) та органи, статус яких прирівнюється до держ. комітету. Діяльність цих органів спрямовують Прем’єр-міністр України або віце-прем’єр-міністри чи міністри. Держ. комітети вносять пропозиції щодо формування держ. політики відповід. членам уряду та забезпечують її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснюють управління у цій сфері, а також міжгалуз. координацію та функціонал. регулювання з питань, віднесених до їх повноважень. Нині в Україні 15 держ. комітетів і 5 прирівняних до них центр. органів виконав. влади; центр. органи виконав. влади зі спец. статусом, визначеним Конституцією та ін. законодав. актами України. Вони мають особливі завдання та повноваження; щодо них може встановлюватись спец. порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення ін. питань. Нині в Україні 11 таких органів, серед них Антимонопол. комітет України, Держ. податк. адміністрація, Держ. митна служба, Служба безпеки та ін. Територ. рівень А. д. у. – це місцеві (обл. і районні, міст Києва і Севастополя) держ. адміністрації, а також місцеві (територіальні) органи мін-в та ін. відомств, що не підпорядковані місц. держ. адміністраціям. Персон. склад місц. держ. адміністрацій формують їхні голови, що їх призначає на посаду Президент України за поданням КМ України. Окремі повноваження органів виконав. влади закон може надавати (делегувати) органам місц. самоврядування, що не входять до складу А. д. у. Слід розрізняти А. д. у. і апарат органів держ. управління. До останнього входять структурні підрозділи і посад. особи, які здійснюють управлін. функції відповід. органу держ. влади. Напр., є апарат КМ, апарат мін-ва, апарат місц. держ. адміністрації та ін. До особового складу обох структур входять держ. службовці та працівники апарату.

Літ.: Аппарат государственного управления: интересы и деятельность. К., 1993.

В. Б. Авер’янов

Рекомендована література