Апатія

АПА́ТІЯ (від грец. ἀπάϑεια — безпристрасність, нечутливість) — одне з основних понять етики стоїцизму, що означає повне звільнення душі від пристрастей. Коли людина перебуває в стані А., то почуття й емоції, на думку стоїків, не заважають її розум. діяльності. Філон Александрійський вважав, що А. робить людину щасливою, подібні твердження знаходимо і у Спінози. Вчення про А. співвідноситься із вченням (буддизм та джайнізм) про нірвану як абсолют. спокій, найвищий стан люд. душі; А. називають також хворобл. стан, що характеризується байдужістю до подій навколиш. світу, відсутністю емоцій. реакцій. А. у психології розглядається як специф. аномалія люд. поведінки, яка формується в процесі довготривалого розладу духовності. Цей стан може виникати при деяких органіч. пошкодженнях мозку, а також ін. сомат. захворюваннях. А. соц. — стан соц.-політ. байдужості суспільства або певних сусп. груп, пов’яз. з відсутністю реал. змін у сусп. житті. Характерна для суспільств, що перебувають у стані занепаду та руїни.

Завантажити статтю