АРСЕ́НІЙ (Стадницький Авксентій Георгі­йович; 22. 01. 1862, Бес­сараб. губ., Росія — 10. 02. 1936, Ташкент) — церковний діяч. Народився в сімʼї священика. Закін. Київ. духовну академію (1885) зі ступ. канд. богословʼя. За­ймався місіонер. діяльністю, однією з перед­умов успішності якої вважав допуще­н­ня проповіді нац. мовами. 1899 висвяч. на єпис­копа Волоколамського, вікарія Моск. єпархії. Від 1903 — єпис­коп Псковський і Порховський. Від 1906 очолював Навч. комітет Священ. Синоду. Під­тримував контакти з укр. громадою С.-Петербурга. У 1910–22 — на Новгород. кафедрі. Учасник Всерос. Поміс. Собору 1917–18, один із трьох кандидатів на патріаршество. Митрополит (від 1917). 1921 Священ. Собор єпис­копів усієї України пропонував його на посаду патріаршого екзарха України. Заарешт. 1922. Від­бував засла­н­ня в Серед. Азії (1933–36 — митрополит Ташкентський).