Аккайська культура
АККА́ЙСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура мустьєрської доби раннього палеоліту. Представлена майже 20-ма здебільшого печерними стоянками, зосередж. у сх. частині Криму. Дослідив і виділив її Ю. Колосов у 70–80-х рр. 20 ст. Найкраще вивчені стоянки: Заскельне V та VI, Сари-Кая I, Червона Балка, Пролом II та ін. Вік — 100 (110) — 30 (35) тис. рр. Кам’яні знаряддя (серед яких особливо характерні двобічно оброблені ножі) супроводжуються нечислен. знаряддями з кістки та унікал. знахідками гравіров. кістки (Пролом II). Серед фауністич. залишків переважають кістки мамонта, коня, бізона, сайги, що вказує на певну спеціалізацію в мисливстві. На окремих стоянках знайдено скелетні залишки неандертальців (7 особин), частина з яких була похована. Близькі до А. к. пам’ятки відомі на тер. Центр. Європи, але багато даних свідчать про її місцеве походження.
Рекомендована література
- Колосов Ю. Г. Мустьерские культуры района Белогорска. К., 1986;
- Його ж. Аккайская мустьерская культура. К., 1986;
- Колосов Ю. Г., Степанчук В. Н., Чабай В. П. Ранний палеолит Крыма. К., 1993.
Завантажити статтю
