Аксьонов Василь Павлович

АКСЬО́НОВ Василь Павлович (Аксёнов Василий Павлович; 20. 08. 1932, Казань, Татарстан, РФ) — російський письменник. Закін. Ленінгр. мед. інститут. Наприкінці 70-х рр. — лідер ж. «Метрополь», після закриття часопису та публікації за кордоном його роману «Ожог» (1980, перевид.: Москва, 1990; 2000), у якому тісно сплелися доля письменника і його покоління, жаль за молодістю і відчуття сорому, гіркоти, розгубленість, самоіронія; спроба відповісти на питання: як особистість може звільнитися від зла минулого і сьогоднішнього, — був позбавлений рад. громадянства й того ж року змушений переїхати до США. Нині проживає у Вашинґтоні, працює проф. рос. літ-ри університету «Джордж Майсон». Перші оповідання надрук. 1959. Повісті «Коллеги» // «Юность», 1960, № 6–7 та «Звездный билет» // Там само, 1961, № 6, 7 викликали дискусії та несприйняття критикою А. як представника молодіж. прози, герої якої намагалися духовно звільнитися від офіційної рад. ідеології. А. пише в різних жанрах. Його перу належать романи «Пора, мой друг, пора» // «Молодая гвардия», 1964, № 4–5; «Скажи: изюм» (1983, опубл. — Рига, 1991); «Желток яйца» // «Знамя», 1991, № 7; «Московская сага» // «Юность», 1991, № 5–11; «Новый сладостный стиль» // «Знамя», 1997, № 5; повісті «Апельсины из Марокко» // «Юность», 1963, № 1; «Золотая наша железка» // «Юность», 1989, № 6–7; «Свияжск» // «Аврора», 1990, № 1; п’єси «Аристофаниана с лягушками», «Четыре темперамента», «Всегда в продаже», «Цапля» (усі — 1978); мемуари «В поисках грустного бэби» (1987, опубл. — Москва, 1991); оповідання. Твори А. привертають увагу актуальністю ідей, морал.-філос. спрямуванням та стиліст. своєрідністю. Роман «Остров Крым» // «Юность», 1990, № 1–5 порушує питання про те, якою була б Росія, якби її істор. розвиток не був силоміць перерваний більшов. переворотом 1917, і що собою становить великодерж. комплекс Росії. Важливі елементи стилю А. — сатира, що своїм корінням сягає нар. традицій і часто переливається в гротеск, поєднуючи фантастику і дійсність, авангардизм і реалізм; широке використання натяків, цитат, пародій. алюзій на різні політ. та літ. джерела, що є виявом інтертекстуальності, притаман. його худож. манері. Творчість А. справила великий вплив на укр. літературу.

Рекомендована література

1. Глэд Дж. Беседы в изгнании: Рус. лит. зарубежье / Пер. с англ. Москва, 1991;
   Google Scholar Internet
2. Кузнецов С. Обретение стиля: Доэмигрантская проза Василия Аксенова // Знамя. 1995. № 8;
   Google Scholar Internet
3. Василевский А. Аксенов есть Аксенов // Новый мир. 1998. № 1.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю