Акти духовної влади

А́КТИ ДУХО́ВНОЇ ВЛА́ДИ  — закони, укази, постанови та інші рішення церковного керівництва, що регламентують та регулюють культову й позакультову релігійну діяльність. В А. д. в. реалізуються осн. функції духов. влади: законодавча (вироблення норм і правил церк. життя), адм. (втілення реліг. норм і правил у життя віруючих) і суд. (відновлення порушених прав і відносин, розв’язання спорів між суб’єктами духов. організації). А. д. в. є обов’язковими для всіх віруючих представників тієї чи іншої реліг. організації. Найвищими А. д. в. є настанови, що йдуть безпосередньо від засн. церкви (напр., «Закони Ману», «Десять заповідей», «Заповіді Христові», Шаріат тощо). А. д. в. можна поділити на нормат. (ті, що встановлюють норми реліг. права) та індивід. (за допомогою яких норми реліг. права застосовуються до конкрет. випадків). Першу групу становлять А. д. в., що регламентують становище церкви в суспільстві, визначають специфіку держ.-церк. і міжконфес. відносин (напр., унія, конкордат тощо), і акти, які регламентують внутр. церк. життя. Останні можуть мати як заг. (патріарші й митропол. грамоти, папські енцикліки, рішення церк. соборів, судів, церк. конституції тощо), так і локал. (єпископ. грамоти, митрополичі послання у різні єпархії тощо) характер. До індивід. А. д. в. можна зарахувати акти беатифікації і канонізації святих, акти обрання на церк. посади, відлучення від церкви, позбавлення сану тощо. А. д. в., що стосуються віровчення, культу, догматики, церк. організації, збираються у канони, кодекси — збірники з повним текстом церк. законів та збірки окремих витягів, якими користуються у духов. судочинстві.

Завантажити статтю