Акустичний контроль

АКУСТИ́ЧНИЙ КОНТРО́ЛЬ  — комплекс методів неруйнівного контролю (НК), що ґрунтується на застосуванні різноманітних пружних (акустичних) хвиль широкого частотного діапазону (50 Гц — 50 МГц), зокрема поздовжніх (розтягу — стиснення), поперечних (зсуву), поверхневих, головних (повзучих), нормальних тощо, які вводяться, як правило, за допомогою п’єзоелектричних перетворювачів. Під час контролю аналізується амплітуда хвиль, їхня фаза, частота, швидкість розповсюдження та ін. А. к. — один із найуніверсальніших методів НК і застосовується на транспорті, електростанціях, металург. виробництві, у судно-, автомобіле- та машинобудуванні, хім. промисловості, н.-д. лаб. для визначення стану та якості устаткування, виробів, продукції тощо. Акуст. методи контролю поділяються в основному на дві групи за характером випромінювання і прийому акуст. хвиль: перші ґрунтуються на випромінюванні і прийомі хвиль; другі — лише на прийомі хвиль. До 1-ї групи належать ехо-метод, тіньовий, дифракційно-часовий, імпедансний, когерентний (акуст.-голограф.) та акуст.-томограф. методи; до 2-ї групи — акуст.-емісійний та шумо-діагност. методи. Виникнення А. к. пов’язане з дослідж. С. Соколова, який у 1929 вперше запропонував тіньовий метод із використанням безперервних акуст. хвиль для виявлення дефектів матеріалу, а в 30-х рр. сформулював осн. принципи А. к. і започаткував ультразвук. приладобудування. У 1940 амер. учений Ф. Файєрстон запропонував ехо-імпульсний метод, а 1943 у США виготовлено перші ехо-імпульсні прилади. Від 1949 почалася розробка акуст. (ультразвук.) дефектоскопів у СРСР. У 60-х рр. розвивається теорія і практика ультразвук. контролю; Всесоюз. НДІ неруйнівного контролю (ВНДІНК) і завод «Електроточприлад» (нині НДІНК, обидва — Кишинів) виготовляють серій. дефектоскоп для ручного А. к.; розробляється автоматизація контролю зварних швів, зокрема Інститут електрозварювання НАНУ спільно із ВНДІНК та НДІНК розробив установки автоматиз. ультразвук. контролю зварних швів, які впроваджено на Півд. машинобуд. заводі (Дніпропетровськ), Харциз. (Донец. обл.), Челябін. та Виксун. (обидва — РФ) трубних заводах. Нині у зв’язку з розвитком комп’ютерної техніки створ. універс. мікропроцесорні дефектоскопи заг. призначення, функції яких забезпечуються програмним шляхом і за потреби можуть доповнюватися спец. функціями: відображення дефектів у 3-х проекціях, отримання голограф. і томограф. зображень тощо. Перспект. напрямками А. к. є розвиток методів комп’ютериз. контролю (акуст. голографії, томографії та емісії, акуст. фокусуючої апаратури, дифракційно-часового методу), які шляхом комплекс. досліджень, враховуючи розрахунки на міцність, визначатимуть якість об’єктів контролю, а також створення апаратури, що дозволяла б виявити дефект, визначити його параметри і автоматично зробити розрахунок на міцність досліджуваної конструкції.

В Україні Б. Патон створив школу з розробки методів і систем автоматизації А. к. і діагностики зварювал. з’єднань (в Інституті електрозварювання та Фіз.-мех. інституті НАНУ). Вагомий внесок у розвиток цього напрямку в Україні зробили Л. Лобанов, М. Карновський, В. Троїцький, А. Недосєка, З. Назарчук, О. Карпаш, В. Радько, Я. Зінчак, А. Малинка, А. Стипура та ін. Фахівців з А. к. в Україні готують на каф. «Прилади та системи неруйнівного контролю» Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут» та каф. «Методи та прилади контролю якості» Івано-Фр. тех. університету нафти і газу.

Завантажити статтю