Александренко Гліб Васильович
АЛЕКСА́НДРЕНКО Гліб Васильович (19(31). 12. 1898, С.-Петербург — 22. 01. 1963, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1962), професор (1929). Син В. Александренка. Закін. юрид. факультет Харків. інституту нар. господарства (1925). Працював у ньому (до 1929) викл. рад. права та будівництва, держ., конституц. і адм. права. У 1929–34 викладав у ВНЗах Одеси, Харкова, Дніпропетровська, поєднуючи пед. діяльність із наук. роботою. Від 1934 — у Києві: юрисконсульт (до 1939), н. с. Укр. НДІ юрид. наук (до 1941); водночас — старший викладач адм. і держ. права бурж. країн, згодом заст. декана юрид. факультету Київ. університету; проф. адм. права Укр. філії Всесоюз. заоч. правової академії (1940–41). 21 червня 1941 заарешт., 5 квітня 1942 висланий у Краснояр. край (міста Ігарка, Дудинка, Красноярськ), де 1942–53 перебував на пед. і практ. роботі. 17 вересня 1955 реабілітований. У 1953–56 працював арбітром у м. Фрунзе (нині Бішкек, Кирґизстан). Від 1956 — викладач юрид. факультету Київ. університету, від кін. 1957 і до остан. днів життя — старший науковий співробітник сектору держави і права АН УРСР. А. — фахівець у галузі держ., конституц. і адм. права. Його кн. «Буржуазний федералізм» (К., 1962) — перша ґрунт. праця з проблем федералізму в укр. юрид. літературі, її фундам. положення мають наук. значення й досі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Конституція УРСР і СРСР: Посіб. Х., 1927–28; Автономні республіки та автономні області в Союзі РСР. Х., 1928; Радянський державний устрій: Посіб. Х., 1931; Раднаргоспи економічних адміністративних районів Української РСР. К., 1959; Марксизм-ленінізм про державну федерацію. К., 1960.