АЛЕКСА́НДРЕНКО Василь Никифорович (30. 01 (11. 02). 1861, м. Ніжин, нині Черніг. обл. — 18(31). 07. 1909, м. Прилуки, нині Черніг. обл.) — право­знавець. Доктор права (1897), професор (1892). Батько Г. Александренка. Закін. юрид. факультет С.-Петербур. університету (1885). Студентом ви­їжджав за кордон, щоб по­глибити свої зна­н­ня у б-ках Англії, Німеч­чини та Австрії.

Перша праця — «Политический строй англосаксов» (1885). У 1887 від­був у чергове наук. від­рядже­н­ня до Англії. 1888 повернувся до С.-Петербурга, де почав працювати в канцелярії 1-го деп. Сенату. Того ж року А. при­значено приват-доцент кафедри між­нар. права Варшав. університету. Від 1892 — екс­траординар., а згодом — ординар. проф. цієї каф., де й працював до кінця життя. Досліджував пита­н­ня держ. права і держ.-правових установ, між­нар. права, теорії та історії між­нар. від­носин, політ. історії Англії, Росії, США, Франції, Німеч­чини, Польщі, Італії, Японії та ін. Видав для навч. цілей «Со­брание важнейших трактатов и конвенций, заключен­ных Рос­сией с иностран­ными державами (1744–1906)» (Варшава, 1906).