Александрович Степан Гусейнович

АЛЕКСАНДРО́ВИЧ Степан Гусейнович (Александровіч Сцяпан Хусейнавіч; 15. 12. 1921, с-ще Копиль, нині смт Мінської обл. — 01. 05. 1986, Мінськ) — білоруський письменник, літературознавець і критик. Учасник 2-ї світової війни. Доктор філологічних наук (1972), чл. СП Білорусії (1955). Закін. Білорус. університет (Мінськ, 1950). Викл. білорус. мови і літ-ри у серед. школах. (1944–58); н. с. Інституту літ-ри АН Білоруської РСР (1958–63); доцент (1963–74), професор (1974–86) Білорус. університету. Літ. працю розпочав у 1946 (критичні статті, краєзнавчі нариси). Видав книги краєзнав. і біогр. нарисів про білорус. письменників Янку Купалу, М. Богдановича, Ц. Гартного, К. Чорного та ін.: «Незабыўнымі сцежкамі» (1959, доповн. вид. — 1962), «Па слядах паэтычнай легенды» (1965), «Тут зямля такая» (1974), «Вальнадумца з-пад Нясвіжа Аляксандр Незабытоўскі» (1975). Автор повістей про життя Якуба Коласа «Ад роднае зямлі» (1962), «На шырокі прастор» (1972), «Крыжавыя дарогі» (1985), а також повісті про героїзм білорус. народу в роки 2-ї світової війни «Далёкія зарніцы» (1967). Збірки літ.-критич. статей: «Старонкі братняй дружбы» (1960; до цієї зб. увійшли статті про Янку Купалу як перекладача творів Т. Шевченка та про зв’язки укр. поета з Білорусією), «Гісторыя і сучаснасць» (1968), «Кнігі і людзі» (1976), «Слова — багацце» (1981), монографія «Пуцявіны роднага слова» (1981). Співавтор «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры» (1964). Підготував до видання творчу спадщину білорус. письменників Ф. Богушевича («Творы», 1967), А. Павловича («Выбранае», 1975), Цьотки (Алоїзи Пашкевич) («Творы», 1976), К. Каганця («Творы», 1979). Укладач навч. посібника «Беларуская літаратура ХІХ — пачатку ХХ ст. Хрэстаматыя крытычных матэрыялаў» (1978; співавт.). Усі твори та праці А. видані в Мінську.

Завантажити статтю