Міжнародна комісія з розслідування голоду в Україні

Визначення і загальна характеристика

КОМ́ІСІЯ З РОЗ­СЛІ́ДУВА­Н­НЯ ГО́ЛОДУ В УКРАЇ́НІ 1932–33 Між­народна Створена у звʼязку зі зверне­н­ням Світового кон­гресу вільних українців до юристів і вчених-право­знавців із проха­н­ням взяти участь у роз­слідуван­ні голодомору 1932–33 в УСРР. У лютому 1988 в Торонто зібралася комісія у складі 7-ми осіб: проф. права Лондонського університету, колиш. прокурора на Нюрнбернському процесі 1945–46 Дж. Дрей­­пера; проф. Університету Мак­гіл­ла (Канада), колиш. голови Комітету захисту прав людини Секретаріату ООН Дж. Гамфрі; проф. Париз. університету, колиш. чл. Комісії з пере­гляду франц. карного кодексу Дж. Левас­сера; проф. Буенос-Айрес. університету, пре­­зидента Верхов. суду Арґентини Р. Левене; проф. між­нар. права Пенсильван. університету (США), колиш. посла США в Колумбії К. Олівера; проф. Стокгольм. університету Дж. Санд­­берґа; проф. Лувен. університету (Бель­гія) Дж. Верховена. Комісія від­мовилася від фінанс. під­тримки позивача і почала роботу після того, як необхідні кошти були зі­­брані серед укр. діаспори у різних країнах світу. 23–27 травня 1988 проведено слуха­н­ня у Брюс­­селі, 31 жовтня — 4 листопада 1988 — у Нью-Йорку, заключне засі­да­н­ня — 15–18 листопада 1989 у Лондоні. На них роз­глянуто свідче­н­ня, на­дані позивачем, серед них — матеріали комісії Кон­гресу США з голоду 1932–33 в Україні та перша в УРСР наук. публікація у г. «Вісті з України» (1988, № 3), на яку вказало посольство СРСР у Канаді. 27 червня 1988 на засі­дан­ні у м. Робертсбрідж (графство Сас­секс, Велика Британія) роз­глянуто свідче­н­ня, на­дані журналістом М. Маґ­ґеріджем, який у березні 1933 їздив по Пн. Кавказу та Україні, після чого опублікував три стат­ті про голод у г. «Manchester Gardian». Комісія ді­йшла висновку, що рад. керівництво 1930-х рр. проігнорувало у випадку з голодом осн. норми мо­ралі, та ви­знала достовір. інфор­мацію, яка під­тверджувала існу­ва­н­ня складових елементів геноциду в подіях 1932–33 в УСРР. За­значено, що голод і політика, в результаті якої він виник, не обмежувалися Україною, хоча тер. з укр. більшістю насел. пере­­важали. Кілька чл. комісії висту­пили з окремою думкою щодо принцип. питань: Дж. Левас­сер кваліфікував голод 1932–33 як злочин проти людства, а не геноцид (його заг. висновок про події — геноцид по факту); Р. Ле­вене під­тримав Дж. Левас­сера і за­значив, що Конвенція про геноцид затв. ГА ООН 9 грудня 1948, тому її не можна за­стосовувати до події, яка від­булася на 15 р. раніше; Дж. Сандберґ заз­начив, що тільки СРСР має під­стави і компетенцію роз­глядати справу про голод 1932–33 у рамках Конвенції ООН про гено­цид.

Літ.: Международная комис­сия по рас­следованию голода на Украине 1932–1933 годов. Итоговый отчет. 1990 год. К., 1992.

С. В. Кульчицький

Завантажити статтю