Міжнародна комісія з розслідування голоду в Україні

КОМ́ІСІЯ З РОЗСЛІ́ДУВАННЯ ГО́ЛОДУ В УКРАЇ́НІ 1932–33 Міжнародна Створена у зв’язку зі зверненням Світового конгресу вільних українців до юристів і вчених-правознавців із проханням взяти участь у розслідуванні голодомору 1932–33 в УСРР. У лютому 1988 в Торонто зібралася комісія у складі 7-ми осіб: проф. права Лондонського університету, колиш. прокурора на Нюрнбернському процесі 1945–46 Дж. Дрей­­пера; проф. Університету Мак­гілла (Канада), колиш. голови Комітету захисту прав людини Секретаріату ООН Дж. Гамфрі; проф. Париз. університету, колиш. чл. Комісії з перегляду франц. карного кодексу Дж. Левассера; проф. Буенос-Айрес. університету, пре­­зидента Верхов. суду Арґентини Р. Левене; проф. міжнар. права Пенсильван. університету (США), колиш. посла США в Колумбії К. Олівера; проф. Стокгольм. університету Дж. Санд­­берґа; проф. Лувен. університету (Бель­гія) Дж. Верховена. Комісія відмовилася від фінанс. підтримки позивача і почала роботу після того, як необхідні кошти були зі­брані серед укр. діаспори у різних країнах світу. 23–27 травня 1988 проведено слухання у Брюс­­селі, 31 жовтня — 4 листопада 1988 — у Нью-Йорку, заключне засідання — 15–18 листопада 1989 у Лондоні. На них розглянуто свідчення, надані позивачем, серед них — матеріали комісії Конгресу США з голоду 1932–33 в Україні та перша в УРСР наук. публікація у г. «Вісті з України» (1988, № 3), на яку вказало посольство СРСР у Канаді. 27 червня 1988 на засідан­ні у м. Робертсбрідж (графство Сассекс, Велика Британія) розглянуто свідчення, надані журналістом М. Маґґеріджем, який у березні 1933 їздив по Пн. Кавказу та Україні, після чого опублікував три статті про голод у г. «Manchester Gardian». Комісія дійшла висновку, що рад. керівництво 1930-х рр. проігнорувало у випадку з голодом осн. норми мо­ралі, та визнала достовір. інфор­мацію, яка підтверджувала існу­вання складових елементів геноциду в подіях 1932–33 в УСРР. Зазначено, що голод і політика, в результаті якої він виник, не обмежувалися Україною, хоча тер. з укр. більшістю насел. пере­важали. Кілька чл. комісії висту­пили з окремою думкою щодо принцип. питань: Дж. Левассер кваліфікував голод 1932–33 як злочин проти людства, а не геноцид (його заг. висновок про події — геноцид по факту); Р. Ле­вене підтримав Дж. Левассера і зазначив, що Конвенція про геноцид затв. ГА ООН 9 грудня 1948, тому її не можна застосовувати до події, яка відбулася на 15 р. раніше; Дж. Сандберґ заз­начив, що тільки СРСР має підстави і компетенцію розглядати справу про голод 1932–33 у рамках Конвенції ООН про гено­цид.

Завантажити статтю