Алієв Айдер Енверович
АЛІ́ЄВ Айдер Енверович (21. 02. 1952, с. Козиково, нині Респ. Марій Ел, РФ) — скульптор. Закін. Узбец. театр.-худож. інститут, відділ. декор. скульптури (Ташкент, 1977, кл. Ф. Грищенка). Член СХ СРСР (1988), НСХУ (1995). Від 1979 працював у худож.-вироб. майстернях м. Ферґани Худож. фонду Узбекистану. 1990 повернувся до Криму, від 1994 працює на Сімфероп. худож. комбінаті СХ АР Крим. Від 1977 бере участь у респ., всесоюз., міжнар. виставках, зокрема кримськотатар. художників (Сімферополь, 1990), «Тюркський світ» (Казань, 1997), в Ізмірі (Туреччина, 1998), «Atelier of art» (Німеччина, 1999). Творам А. властива пластика витончених ритмів і вираж. об’ємів у просторі. У них реаліст. стилістика часом межує з авангардист. письмом. Твори зберігаються у Держ. музеї кримськотатар. мистецтва (Сімферополь) та музеї «ІZFAS» (Ізмір, Туреччина).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Тривога» (алюміній, 1984), «Двоє» (камінь, 1986; обидва — Ташкент), «Сапурахон» (червоний порфир, Москва, 1988), «Дівчата Озен-баша» (дерево, 1990), «Ай-нені» (шамот, 1994), «Підкорювач» (бронза, 1995), «Повернення Майстра» (бронза, 1995; усі — Сімферополь), «Надгробок І. Гаспринському» (білий мармур, Бахчисарай, 1996), «Годувальниця», «Гірська татарка» (обидві — бронза, Туреччина, 1997), «Пророк» (бронза, Німеччина, 1997), «Пам’ятник І. Гаспринському» (червоний граніт, Сімферополь, 1998), «Худалар» (мідь, США, 1998), «Та, що сидить» (бронза, Німеччина, 1999).
Рекомендована література
- Ладик Е. Отражение современной духовности // Совет Узбекистан Саньати (Мистецтво Рад. Узбекистану). 1987. № 10;
- Асанов О. Иджадий портрет (Творчий портрет) // Йылдыз (Зірка). 1988. № 7;
- Такташ Р. Художественно-критические этюды. Ташкент, 1992;
- Червонная С. Искусство татарского Крыма. Москва; Берлин, 1995;
- Сафарова-Адельшинова Л. Возвращение мастера // Остров Крым. 1999. № 5.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
