Аманжолов Касим Рахімжанович

АМАНЖО́ЛОВ Касим Рахімжанович (Аманжолов Қасым Рақымжанұлы; 13(26). 11. 1911, тер. Каркаралін. р-ну Караґанд. обл. — 17. 01. 1955, Алма-Ата) — казахський поет. Учасник 2-ї світової війни. Автор зб. «Өмiр сыры» («Сповідь життя», 1938), «Дауыл» («Буря», 1948) та поем «Жұмбақ қыз» («Загадкова дівчина», 1939), «Ақын өлiмi туралы аңыз» («Сказання про смерть поета», 1944), «Бiздің дастан» («Наш дастан», 1947), про багатогранне життя народу Казахстану, його героїзм у 2-й світ. війні. У поемі «Мартбек» (1944) змалював образ Героя Рад. Союзу казаха М. Мамраєва, який одним із перших форсував Дніпро під час визволення України від нім.-фашист. загарбників. Як символ нескореності й перемоги Дніпро постає в «Су туралы баллада» («Балада про воду»). Повоєнна поезія А. присвячена люд. праці, боротьбі за мир: зб. «Тамаша сәби» («Прекрасне дитя»), «Өлең» («Вірші», обидві — 1949), «Нұрлы дүние» («Світлий мир», 1950). Усі твори А. опубл. в Алмати. Переклав вірші Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі», «Вітре буйний, вітре буйний!», «Мені однаково, чи буду».

Завантажити статтю