Амвросіївська стоянка і кістковище бізонів

Визначення і загальна характеристика

АМВРО́СІЇВСЬКА СТОЯ́НКА І КІСТКО́ВИЩЕ БІЗО́НІВ — пізньопалеолітичний комплекс, розташований поблизу Амвросіївки Донецької обл., у верхів’ї балки Казенної та притоки річки Кринка. Відкрив 1935 року В. Євсєєв, у 40–50-х рр. їх досліджували І. Підоплічко та П. Борисковський, у 80–90-х рр. — О. Кротова. Датується середнім періодом пізнього палеоліту (18–19 тис. років тому). Загальна відкрита площа — 450 м². Кістковище розташоване на схилі балки у давній вимивині, заповненій культурним шаром завтовшки 0,2–1,0 м, що містив кістки бізонів (близько 500 особин), кістяні вістря списів та кремінні мікроліти, вкладені в них, морську раковину, червону вохру. Більшість кремінних виробів мають сліди різання м’яса, обробки кістки та рогу. Кістковище інтерпретують як місце загінного полювання на бізонів та обробки мисливської здобичі. Стоянка знаходиться за 200 м від кістковища на платоподібному мисі. Основний горизонт культурних залишків залягав у сірувато-бурому суглинку завглибшки 0,35–0,65 м та містив сліди інтенсивної обробки кременю (знаряддя праці, відходи виробництва), фрагменти кістяних вістрів списів, прикраси з каменю та викопних скам’янілостей, червону й жовту вохру, сліди використання вогню, дрібні фрагменти кісток бізонів. Стоянку інтерпретують як сезонний базовий табір мисливців на бізонів. За характером обробки кременю належить до оріньяко-граветської культурно-технологічної традиції, певна аналогія до неї — у комплексі стоянки «Нововолодимирівка-2» у Нижньому Подніпров’ї.

Завантажити статтю