Амелін Іван Семенович

АМЕ́ЛІН Іван Семенович (11(23). 12. 1898, містечко Сенча Полтав. губ., нині село Лохвиц. р-ну Полтав. обл. — 04. 02. 1968, Львів) — ботанік. Доктор біо­логічних наук (1948), професор (1951). Заслужений діяч науки Узб. РСР (1950). Державні нагороди СРСР. Закін. Ставроп. ін­ститут с. господарства і меліорації (1922). 1920–23 — лаборант каф. ботаніки цього ін­ституту; 1923–31 — завідувач від­ділу агроботаніки Ставрополь-Кавказ. с.-г. дослід. станції. Досліджував бурʼянопольову рослин­ність, нові й малопошир. культури, а також дикорослі корисні рослини з метою введе­н­ня їх у культуру. 1931– 32 — спеціаліст від­ділу агрофізіології рослин Армавір. кукурудзяно-соєвої дослід. станції, 1932–34 — доцент, завідувач кафедри боротьби із шкідниками с. господарства Володимир. ін­ституту. Від 1934 — старший науковий спів­робітник (1934–37), завідувач від­ділу кормів і пасовищ (1937–50) Середньоазіат. дослід. станції каракулівництва (від 1936 — Всесоюз. НДІ каракулівництва). Одночасно — доцент, завідувач кафедри кормовиробництва Самарканд. с.-г. ін­ституту (1935–36), також 1944 читав у цьому ін­ституті курс лекцій з пасовище­знавства, а 1948–49 — курс лекцій з ботан. гео­графії і геоботаніки в Узб. університеті. Від 1950 — завідувач кафедри ботаніки (від 1962 — ботаніки та агрономії) Львів. зоовет. ін­ституту. Читав курси «Ботаніка», «Луківництво». Наук. діяльність присвяч. дослідж. природних корм. угідь, різних типів пасовищ пустель і напів­пустель Узбеки­стану і Серед. Азії, роз­робці пасовищ. сіво­змін і загалом системи поліпше­н­ня і рац. викори­ста­н­ня цього типу угідь. Також ви­вчав рослин­ність природ. лук Львів. і суміжних з нею областей.

Завантажити статтю