Ангідрит

АНГІДРИ́Т (від ан… і грец. ύδωρ — вода) — мінерал класу сульфатів. Ca[SO₄]. Сингонія ромбічна. Кри­стали стовбчасті, призматичні до голчастих. Агрегати щільні, зернисті, пластинчасті, голчасті, волокнисті або у формі конкрецій. Без кольору. Блиск скляний. Твердість — 3– 3,5. Питома вага — 2,96. Випадає з роз­чину при t > 63,5 °C, а з роз­чинів, насичених NaCl, при t > 30 °C. Утворюється шляхом дегідратації гіпсу при під­вищен­ні тиску; гідротермальний. Осадову породу, що складається пере­важно з А., також називають ангідритом. Синонім: порода ангідритова. Може бути первин­ним, що утворився при хім. осадкона­громаджен­ні на початк. стадіях галогенезу, або вторин­ним — як продукт вилуговува­н­ня найбільш роз­чин­них галоген. порід у верх. частинах солянокупол. структур. У приповерхн. зоні А. не­стійкий і при гідратації пере­ходить у гіпс. Входить до групи галоген. порід кайнозой. товщ Прикарпа­т­тя та Волино-Поді­л­ля, палеозой. товщ Дні­провсько-Донец. западини та юрських глинистих від­кладів Канів. пагорбів. Використовується як добриво, а також у буд-ві як цемент.

Завантажити статтю