Андріанова-Гордієнко Надія Миколаївна

Визначення і загальна характеристика

АНДРІА́НОВА-ГОРДІЄ́НКО Надія Миколаївна (15. 12. 1921, м. Васильків, нині Київ. обл. — 27. 03. 1998, Київ) — пере­кладач, прозаїк, критик. Член СПУ (1957). Премія Між­нар. літ. конкурсу в м. Віт­торія (Італія, 1986). Закін. Київський університет (1945), трирічні курси іноз. мов (1950). Літпрацівник у г. «Рад. селянин» (1945–46), ред. Держлітвидаву України (нині видавництво «Дні­про»; 1946–62). Пере­кладала з рос., нім., англ., болгар., франц. та есперанто (твори В. Вересаєва, В. Короленка, О. Герцена, О. Ку­пріна, О. Островського, К. Федіна, В. Шрайєра, М. Ґреґора, Г. Кел­лера, В. Єрошенка, Б. Апіца, А. Барбюса, братів Ґрімм, А. Доде, В. Гюґо, К. Компаня, Т. Драйзера, М. Метерлінка, Г. Мільднера, Ґі де Мопас­сана, Л. Ренна, Б. Брехта, А. Франса, С. Цвейґа та ін.); крит. стат­ті й рецензії в період. пресі. Була актив. пропагандистом мови есперанто, створила й очолила (1968–73) Есперанто-комісію при Т-ві дружби і культур. звʼязків із зарубіж. країнами, редагувала бюлетень цієї комісії «Tra la Soveta Ukrainio» («По Радянській Україні»). Пере­клала на мову есперанто окремі твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, О. Гончара, І. Драча, Є. Гуцала.

Пр.: Шляхи роз­витку українського театру. К., 1960; Іван Кочерга. К., 1963; Василь із Яблунева [В. І. Атаманюк] // Вітчизна. 1973. № 5; Запалив я в серці вогонь. К., 1973; Бурштиновий берег. К., 1979; Есперанто // Всесвіт. 1987. № 12; Дмитро Мілютенко. К., 1990.

Л. Г. Рева

Завантажити статтю