АНДРІЄ́НКО Петро Дмитрович (26. 04. 1940, с. Ханженкове Макіїв. міськради Сталін. обл., нині у складі м. Макіївка Донец. обл.) — інженер-електрик. Доктор технічних наук (1990), професор (1992). Державні нагороди СРСР. Заслужений винахідник УРСР (1990). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Закін. Одес. політех. ін­ститут (1962). У 1962–65 працював інж. Всесоюз. ін­ституту транс­форматоробудува­н­ня (Запоріж­жя), від 1965 — у НДІ силової електроніки «Пере­творювач» (нині ВАТ) — інж., зав. лаб., завідувач від­ділу, заст. дир. з науки, дир. (від 1994), голова правлі­н­ня (від 1997). Одночасно від 1990 — проф., а від 1997 — завідувач кафедри електропо­стача­н­ня пром. під­приємств Запоріз. тех. університету. За­ймається роз­робкою і дослідж. силових напів­провід­ник. пере­творювачів для електротехнології та автоматиз. електро­приводів змін­ного і по­стійного струму.