Андріяшко Василь Дмитрович
Визначення і загальна характеристика
АНДРІЯ́ШКО Василь Дмитрович (25. 06. 1942, с. Рунґури Коломий. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — художник. Член НСХУ (1985). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1969, викл. М. Токар, Р. Сельський). 1969–79 — художник-колорист Дарниц. шовк. комбінату (Київ), 1979–83 — худож. кер., 1983–92 — художник цеху монум.-декор. мистецтва Київ. комбінату монум.-декор. мистецтва; від 1992 — викладач відділу худож. ткацтва Київ. худож.-пром. технікуму, реорганізованого від жовтня 1999 у Київ. інституті декор.-ужитк. мистецтва і дизайну, відтоді — доцент кафедри моделювання одягу та худож. текстилю, заст. декана факультету декор.-ужитк. мистецтва. Від 1970 бере участь у всесоюз., респ. та всеукр. виставках. Персон. — Київ, 1993. Виконав 12 полотен на реліг. тематику для двох бічних іконостасів у церкві рідного села (1998–99). У галузі живопису та графіки А. — прихильник лірико-філос. течії, багато експериментує, працює у зміш. техніці. У худож. ткацтві та килимарстві (гобеленах) використовує знакові системи стародавніх укр. орнаментів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- гобелени-триптихи «Щастя» (1982, Палац уроч. подій Дарниц. р-ну Києва), «Слава праці» (1984–85, музей труд. слави с. Комишувате Кіровогр. обл.); мозаїка «Полтавська в’язанка» (1990, фізіотерапевт. лікарня м. Миргород); завіса для сцени Хмельн. обл. філармонії (1990); гобелени «Квітуй, Україно» (1969), «Сестри» (1970; обидва — у співавт.), «Гуцули» (1974), «Літо» (1975), «Вертеп» (1992), «Крізь віки» (1995).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
