Єгоров Сергій Євгенович
ЄГО́РОВ Сергій Євгенович (13. 06. 1951, Харків — 08. 08. 2008, там само) — художник-монументаліст і живописець. Син Євгена Павловича, батько Євгена Сергійовича Єгорових. Член НСХУ (1995). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1974; викл. Є. Биков, О. Пронін, О. Хмельницький). Працював у Харкові: на худож.-вироб. комбінаті (1975–92), ст. викл. худож.-пром. інституту (1992–2007). Чл.-засн. культур. центру «Вітальня на Дворянській» (Харків, 2004). Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1976. Персон. — у Харкові (1998, 2006). Створив вітражі для адм. та навч. закладів, церков і соборів у Харкові та обл. Є. — один з лідерів харків. школи вітража 1970–90-х рр. Для його вітражів властиві декор. оптиміст. рішення, вдале перетворення просторового середовища інтер’єру, поєднання реаліст. і декор. складових худож. образу. Палітра образотвор. засобів коливається від реалізму до «суворого» стилю. У графіці продовжував академ. лінію батька — прозорий легкий малюнок. Особливу увагу приділяв тону та лінії; частину робіт виконав у техніці олій. пастелі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- вітражі у Харкові — «Доба студентська» (1978, інж.-екон. інститут), «Декрети Леніна» (1980), «Харків» (1981), «Архітектура і будівництво» (1983), «РЕВ — СРСР», «Герби Харкова» (обидва — 1984; усі — інж.-буд. інститут), цикл «Християнські святі» (1985, Благовіщен. собор), «Український орнамент» (1986, школа-інтернат № 12), «Лікарські рослини» (1992, НДІ лісівництва і садівництва), «Видатні педагоги України» (1994, пед. університет), «Політ» (авіац. університет), цикл «Флора і Фауна» (усі — 1995); графіка — «Дівчина» (1974), «Ірина» (1975), «Автопортрет» (1977), «Гвардії старшина» (1978), «Після полювання» (1997).
Рекомендована література
- Виставка «Три Є»: Каталог. Х., 2006;
- Путятин В. Д. Эстафета мастерства // Євгеній Павлович Єгоров — художник і педагог. Х., 2008.