Астана
АСТАНА́ — столиця Республіки Казахстан, місто у північній степовій зоні Казахстану, на правому березі р. Ішим (басейн Обі). Засн. 1832 з назвою Акмола, згодом (до 1961) — Акмолинськ, 1961–93 — Цілиноград, 1993–98 — Акмола, від 1998 — Астана. Статусу столиці набула в грудні 1997. У 19 ст. — торг.-екон., у 1-й пол. 20 ст. — аграр. центр, від серед. 1950-х рр. — один із центрів освоєння цілин. земель; нині — адм., культур., пром. (машинобуд., металооброб., харч. галузі) центр. Насел. 318 тис. осіб (1999), з них українців — понад 20 тис. осіб (7 %). У червні 1998 в А. відкрито Представництво посольства України. Між А. і Києвом на основі Угоди про міжрегіон. співробітництво (1998) здійснюються торг.-екон. і культурні зв’язки. Українці селилися в А. та в околицях від часів її заснування. Це нащадки «козацької колонізації» (втікачі від кріпацтва, політ. переслідувань), нащадки учасників Коліївщини, на кін. 19 — поч. 20 ст. — переселенці, надто після столипін. реформи у сфері землекористування. У 1950-х рр. вихідці з України, яких влада мобілізувала для «освоєння» цілин. земель, у Акмолин. (згодом Цілиногр.) обл. організували кілька десятків радгоспів; на роботу в Цілиноград направлено тисячі спеціалістів, керівні кадри з України. Здобуття держ. незалежності Україною та Казахстаном сприяло пробудженню громад. культурно-просвітницької і освітян. активності українців А., які 1991 зорганізувалися у складі респ. слов’ян. товариства «Лад». 1993 утвор. Акмолин. укр. товариство «Ватра» (засн. З. Грицуляк), мета якого — відродження нац. самосвідомості, звичаїв, нар. мистецтва українців А. та Казахстану; освіта і виховання молоді у традиціях укр. культури. В А. відбулася 2-а Конф. українців Казахстану (1994), на якій прийнято проект Держ. програми етніч. розвитку українців Казахстану до 2000. В А. діють перший у Центр. Азії Астанинський український навчальний комплекс; скаут. організація «Пласт», що від 1993 співпрацює з пластун. організаціями Львів. і Рівнен. областей; укр. б-ка, дит. та фольклорні ансамблі. Проводяться укр. нац. свята, від 1998 щомісяця «Укр. вечорниці»; у щотижн. обл. г. «Азамат Times» і заг.-казахстан. г. «Лад» публікуються сторінки українською мовою, на телебаченні А. — укр. телепередача «В гостях у “Ватри”». 1998 до А. з Алмати перемістилася ред. тижневика «Українські новини». Створ. обл. укр. асоціації лікарів, учителів і вихователів, колиш. політв’язнів і репресованих, наук.-метод. центр для інформодіагностики і терапії, організовано обмін учнями і вчителями з Міжнар. центром освіти, науки і культури у Львові, молоді активісти товариства отримують рекомендації і стипендії для навч. у ВНЗах України.
Рекомендована література
- Костырко В. Акмолинск: Крат. экон.-геогр. характеристика. 1959;
- Дубицкий А. Ф. Где течет Ишим: Из истории Целинограда и Целинного края. 1965;
- Досанов Б. Целиноград. 1971 (усі — Алмати); Данильченко О., Рубльов О. Вклад трудящих Української РСР в освоєння цілинних земель // УІЖ. 1984. № 3;
- Заставний Ф. Д. Східна українська діаспора. Л., 1992;
- Траф’як М. Сірий клин // Сучасність. 1993. № 12;
- Грицуляк З. «Ватра» светит и греет // Азамат Timеs (Акмола). 1994, 20 мая.