Крюков Сергій Сергійович

КРЮ́КОВ Сергій Сергі­йович (10. 08. 1918, м. Бахчисарай, нині АР Крим — 01. 08. 2005, Москва) — конструк­тор, фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1958). Герой Соц. Праці (1961). Ленін. премія (1957), Держ. пре­мія СРСР (1976). Державні нагороди СРСР. Закін. Сталінгр. мех. ін­ститут (нині м. Волго­град, РФ, 1942), Моск. вище тех. училище (1947) та Вищі інж. курси при ньому (1955). Від 1942 працював на оборон. під­приємствах, зокрема від 1947 під керівництвом С. Корольова у від­ділі № 3, який пізніше К. також очолю­вав (1956–61, 1966–70). У 1961–96 (з пере­рвою) — в ОКБ-1 (нині ра­кетно-космічна корпорація «Енергія», м. Корольов Моск. обл.): заст. гол. кон­структора (1961–66), 1-й заст. ген. кон­структора (1977–82), ст. н. с. (1982–92), наук. консультант (1992–96). У 1970–71 — 1-й заст. гол. кон­структора, 1971–77 — гол. кон­структор–1-й заст. ген. дир. НВО ім. С. Лавочкіна (м. Хімки Моск. обл.). Від 1996 — на пенсії. Один із гол. роз­робників пер­шої балістич. ракети далекої дії Р-7 та її модифікацій, зокрема як носія косміч. кораблів «Супут­ник», «Схід», «Союз», «Блискавка», а також між­континентал. ба­лістич. ракети Р-9А, низки косміч. роз­гін. блоків. Керував про­ектами зі створе­н­ня і запуску спец. автомат. косміч. апаратів і між­планет. станцій. Осн. наук. праці закритого характеру.

Завантажити статтю