Крюков Сергій Сергійович

КРЮ́КОВ Сергій Сергійович (10. 08. 1918, м. Бахчисарай, нині АР Крим – 01. 08. 2005, Москва) – конструк­тор, фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1958). Герой Соц. Праці (1961). Ленін. премія (1957), Держ. пре­мія СРСР (1976). Державні нагороди СРСР. Закін. Сталінгр. мех. інститут (нині м. Волгоград, РФ, 1942), Моск. вище тех. училище (1947) та Вищі інж. курси при ньому (1955). Від 1942 працював на оборон. підприємствах, зокрема від 1947 під керівництвом С. Корольова у відділі № 3, який пізніше К. також очолю­вав (1956–61, 1966–70). У 1961–96 (з перервою) – в ОКБ-1 (нині ра­кетно-космічна корпорація «Енергія», м. Корольов Моск. обл.): заст. гол. конструктора (1961–66), 1-й заст. ген. конструктора (1977–82), ст. н. с. (1982–92), наук. консультант (1992–96). У 1970–71 – 1-й заст. гол. конструктора, 1971–77 – гол. конструктор–1-й заст. ген. дир. НВО ім. С. Лавочкіна (м. Хімки Моск. обл.). Від 1996 – на пенсії. Один із гол. розробників пер­шої балістич. ракети далекої дії Р-7 та її модифікацій, зокрема як носія косміч. кораблів «Супут­ник», «Схід», «Союз», «Блискавка», а також міжконтинентал. ба­лістич. ракети Р-9А, низки косміч. розгін. блоків. Керував про­ектами зі створення і запуску спец. автомат. косміч. апаратів і міжпланет. станцій. Осн. наук. праці закритого характеру.

В. О. Сандул

завантажити статтю