Астахова Валентина Іларіонівна
АСТА́ХОВА Валентина Іларіонівна (04. 04. 1935, Дніпропетровськ) — історик. Доктор історичних наук (1981), професор (1983), почес. проф. Міжнар. інституту лінгвістики і права (1998). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (1997). Закін. Харків. університет (1957). Працювала методистом Харків. екскурс. бази ВЦРПС (1957–60); учителем історії в серед. шк. Харкова (1960–61); ст. викл., від 1965 — доцент, від 1972 — старший науковий співробітник Харків. університету (1964–78); доцент, від 1981 — завідувач кафедри соціології та політології, від 1994 — проф. Харків. юрид. інституту (нині Нац. юрид. академія України), від 1991 — одна із засн., ректор, професор кафедри соціології Харків. гуманітар. інституту «Нар. укр. академія». У 1986–91 — голова Харків. обл. товариства «Знання», заступник голови Харків. обл. жін. ради, чл. президії респ. товариства «Знання» та Всеукр. спілки жінок. 1985 у складі укр. делегації брала участь у роботі 40-ї сесії ГА ООН. Створила автор. школу «Формування інтелектуального потенціалу суспільства: проблеми, перспективи (історико-соц. аспект)», тематика досліджень якої — теор.-методол. та прикладні питання освіти.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Современная интеллигенция и ее роль в общественном прогрессе. Х., 1976; Роль высшей школы в повышении социальной активности тружеников промышленных предприятий. Х., 1988; Студент и общество: проблемы социальной защищенности студенчества. Х., 1991 (співавтор); Глобальные проблемы образования и особенности их проявления в Украине. Х., 1995 (співавтор); Приватное образование в объективе времени: украинский вариант. Х., 2000 (співавтор).
Рекомендована література
- Выдающиеся педагоги высшей школы г. Харькова: Библиографический словарь. Х., 1998.
Завантажити статтю
Людина 
